Держава передала повноваження на місця, не забезпечивши фінансово. Громадам тяжко, ситуація складна. Адже дотації нараховуються за попередніми цінами, тоді як вони дуже зросли, зокрема, на електроенергію, пальне, підвищилася мінімальна заробітна плата. А це, кажуть керівники громад, не враховано при наданні субвенцій та дотацій.
Один приклад: якщо з часів добровільного створення тергромад по 2019 рік надавалася субвенція на розвиток інфраструктури, то нині її вже немає. І це відчули громади. Голови ТГ Рівненщини вважають, що держава повинна повернути інфраструктурну субвенцію, чим дуже підтримала б громади.
І все-таки навіть у цей складний період громади працюють, розвиваються, про що ця добірка.
У Старосільській територіальній громаді Рівненщини цими днями відкрито Центр надання адміністративних послуг. Це стало можливим завдяки підтримці за Програмою «U-LEAD з Європою», згідно з якою ЦНАП забезпечено меблями, комп’ютерною технікою, всі працівники пройшли безплатне навчання. Сільська рада взяла на себе облаштування приміщення під ЦНАП, виділивши для цього майже мільйон гривень.
— У ЦНАПі буде чотири працівники, один реєстратор, а також дві особи на віддалених робочих місцях у селах Дроздинь та Вежиця, — каже старосільський сільський голова Михайло Кузьмич (на знімку), який привітав новий колектив ЦНАПу та мешканців з цією подією, подякував усім, хто долучився до його створення, хто доклав чималих зусиль, аби люди могли отримувати якісні адмінпослуги, та ще й у комфортних умовах.
Новий центр обслуговуватиме понад вісім тисяч жителів громади, надаватиме широкий спектр адміністративних, соціальних, нотаріальних, земельних та інших послуг — приблизно двісті, на віддалених робочих місцях — більш як сотню.
— Ми зробили все для того, аби центр був доступний для осіб з інвалідністю. Приміщення обладнано дитячим куточком, — розповів старосільський сільський голова Михайло Кузьмич, який навіть у цей складний час веде громаду правильним курсом, дбає про неї. Новосіллю ЦПАПу передувало відкриття комунальної пекарні, пам’ятного знака малого герба, бо центр та села громади розташовані неподалік українсько-білоруського кордону. Нині переймається організацією пункту пропуску, складність полягає в тому, що він має пролягти через заповідник, тож передчуває, що доведеться долати чимало бюрократичних перепон. У цій багатодітній громаді навіть немає жодного дитячого садка. Потребує добудови й школа, де навчаються 1100 учнів... Тому клопотів у сільського голови та депутатів вистачає.
Фото надано Старосільською ТГ.
Гуртом ремонтують водогони
Серед пріоритетних, крім медицини, доріг, створення робочих місць, у Бугринській сільській територіальній громаді Рівненщини вважають ще й забезпечення людей якісною питною водою. Адже в деяких населених пунктах «постаріли» і зносилися цілі ділянки водогонів. Декотрі з них прокладали ще за колгоспних часів... Колгоспів немає — нікому доглядати й ремонтувати водогони.
— У розв’язанні цієї надзвичайно важливої проблеми відчуваємо підтримку мешканців, які дуже зацікавлені в тому, щоб мати якісну питну воду в домівках. Тож поступово відпрацьовуємо села в цьому напрямі, — каже бугринський сільський голова Сергій Пилипчук. — Кілька років тому відремонтували водогін у селі Башине, тоді на цю справу кошти виділив обласний бюджет. По суті, заново проклали водогін у селі Колесники, де мешкає більш як 320 осіб.
— А цими днями разом з місцевими жителями обстежуємо проблемні ділянки водогонів у Бугрині, Сергіївці, Новоставцях, — продовжує сільський голова. — Адже є ділянки, де водогін геть зношений, непридатний для використання. Хочемо по максимуму, наскільки це дозволяє місцевий бюджет, допомогти людям отримати якісну питну воду. З їхньго боку теж бачимо готовність долучитися до відновлення безперебійного та якісного водопостачання. Хтось придбає труби, хтось попрацює на їх прокладанні, хтось копатиме траншеї під них... Одне слово, всім знайдеться робота. А гуртом, дружно будь-яку проблему можна розв’язати.
Перейняли добру традицію
З 2009 року в тоді ще Привільненській сільській раді почали випускати щомісячний інформаційний бюлетень, який розповідав про справи і наміри сільської влади, вміщував оголошення, писав про успіхи земляків.
Ця традиція працювати прозоро, інформувати про все людей перекочувала і в Привільненську сільську територіальну громаду, яка утворилася у 2016 році шляхом об’єднання Молодавської та Привільненської сільрад, до яких згодом приєдналися ще дві — Іваннівська та Малосадівська.
— Над випуском інформаційного бюлетеня працює спеціаліст виконавчого апарату Галина Нестерук, — розповідає проектний менеджер Привільненської сільської ради Світлана Роїк. — Він розповсюджується через соціальні заклади — магазини, школи, ФАПи, амбулаторії тощо, де найбільш людно. Звичайно, у сільради є свій сайт, однак не всі мешканці територіальної громади, особливо літні люди, мають комп’ютери, Інтернет. А вони так само, як і молодь, хочуть бути в курсі місцевих подій і життя.
Загалом за одинадцять років побачило світ 140 випусків інформаційного бюлетеня.
Садочок у Клесові «підріс»
У селищі Клесів Сарненського району Рівненщини на завершальному етапі реконструкція дитячого садка № 3 «Веселка». Вона виконується на умовах співфінансування з державного, обласного бюджетів та коштів Клесівської селищної територіальної громади, куди входить Клесів.
— На це пішло трохи менш як 2,2 мільйона гривень, — розповідає завідувачка дитсадка Тетяна Івануха. — Оскільки є велика потреба в місцях у дитсадках, то під час реконструкції переобладнали басейн під приміщення для ще однієї групи з двадцяти малюків. Відтак тепер наш заклад зможуть відвідувати вже не 140, як раніше, а 160 дітей.
— У цю групу придбали нові меблі, а за кошти громади запаслись постіллю, подушками, ковдрами, посудом, іграшками для дітей, — продовжує Тетяна Павлівна. — Роботи з реконструкції ми зуміли організувати так, що вони не стали на заваді навчально-виховному процесу.
Підготувала Олександра ЮРКОВА.
Одним рядком
План обласного бюджету за січень-березень Рівненщина виконала достроково. На сьогодні доходи становлять 100,6%, повідомив голова Рівненської ОДА Віталій Коваль.