Доопрацьований Комітетом Верховної Ради з питань цифрової трансформації законопроект Дія.City («Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»,  № 4303) представляли під час прес-конференції, проведеної онлайн. Саме у цій новій редакції підготовлений до повторного першого читання документ, головною метою якого є формування у найближчі роки в Україні передової цифрової економіки, пропонуватиметься для розгляду в сесійній залі.

За словами віце-прем’єр-міністра — міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова, нинішня презентація — важлива подія не лише для працівників IT-галузі, а й для всієї країни. Адже щодо Дія.City дискусії тривали понад рік.

Дія.City — це спеціальний правовий режим для IT-індустрії, який, очікується, дасть змогу створити в Україні найпотужніший IT-хаб у Центральній та Східній Європі. За задумом авторів вітчизняного варіанта цієї системи, у ній не існуватиме меж для інвестицій. Українці та підприємці з усього світу матимуть можливість швидко реалізовувати найамбітніші інноваційні й бізнес-ідеї та ефективно їх впроваджувати. За підрахунками, перспективи новацій для всіх нас очевидні: частка високотехнологічних продуктів та послуг у загальному ВВП всередині країни має зрости до 10 відсотків.

Як пояснювали учасники прес-конференції, проектом передбачається запровадження низки заходів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні. Зокрема, введення спеціального режиму оподаткування резидентів Дія.City та спеціального режиму оподаткування винагороди, яка сплачується резидентами Дія.City особам, чию працю вони використовують.

Законопроект орієнтується на нинішні світові тенденції в умовах економічної кризи, коли посилюється конкуренція між країнами за збереження існуючого бізнесу, та залучення нових іноземних та локальних інвесторів в економіку. Україна, як і інші держави, шукає шляхи підвищення своєї конкурентоспроможності на зовнішніх ринках. Тож пропонується не обмежуватися лише наданням пільг інноваційному бізнесу та інвесторам у технології, а також створити гнучкіше правове регулювання для залучення капіталу, охорони прав інтелектуальної власності, віддаленої та проектної роботи, укладення договорів онлайн, а також забезпечити свободу договору та безпеку ведення інноваційного підприємництва.

Дія.City стане середовищем, що стимулюватиме розвиток цифрової економіки, розробки в галузі передових технологій з високою доданою вартістю та формування економіки знань. Це непросте завдання потребує об’єднання зусиль з бізнесом.

У підсумку виграють усі. Адже, як йдеться у пояснювальній записці до згаданого законопроекту, його прийняття «підвищить рівень конкурентоспроможності цифрової економіки України. Вже у 2021 році завдяки запровадженню стимулюючих заходів, передбачених законопроектом, очікується створення близько 80 000 нових робочих місць; до 2025 року очікується зростання ринку креативної індустрії до 11,8 млрд дол. (в 2019 році він становив 6,2 млрд дол.)». До того ж, за рахунок розвитку та впровадження новітніх технологій очікується зростання інших наукоємних сфер народного господарства.

Водночас, як особливо наголосив під час прес-конференції народний депутат, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, важливо, що нові можливості Дія.City впроваджуються як альтернатива нинішнім умовам ведення бізнесу, а участь (резидентство) в Дія.City є винятково добровільною.

— Приємне відчуття, коли ти можеш щось зробити масштабно необхідне в державі, щоб усім представникам IT-бізнесу було краще... — зазначив Давид Арахамія. — Приміром, у Білорусі є парк високих технологій. Усі розуміють, що це просто окрема зона. Ми ж не хочемо, щоб усі стікалися в окрему зону. У Києві і так багато айтішників, хочеться, щоб у регіональних центрах також народжувалися і розвивалися IT-компанії і вони там залишалися, сплачували місцеві податки, розвивали локальну структуру, споживання було локальне. Тому Дія.City — це віртуальна зона, яка розповсюджується на всю Україну. І справді, участь у цьому — добровільна.

Давид Арахамія наголосив на важливості знизити податкове навантаження для представників IT-сфери. Але не виключає, що лунатиме чимало критики з цього приводу.

— Це критика буде не міністерства чи Верховної Ради, — зазначив він. — А критика всіх, що айтішникам знову зробили якийсь суперрежим, якого немає в країні. Чому айтішникам?! Вони і так заробляють багато... Тож треба разом відповідати, надавати достатньо аргументів, що це наймобільніше середовище бізнесу, де люди можуть просто поїхати кудись, можуть дистанційно працювати. Що завдяки карантину зараз усі натренувалися, знають, як працювати у віддаленому режимі.

Підготував Валерій ДРУЖЕНКО.