«У ніч із 27 на 28 березня стрілки переводять на годину вперед. Уже цими вихідними фактично доведеться прокидатися на годину раніше. Але я дуже сподіваюся, що це останній рік, коли ми будемо переводити годинники. Бо економічна доцільність переведення стрілок годинників не доведена, а шкода — очевидна», — наголосив Руслан Стефанчук.
За його словами, перехід на літній чи зимовий час негативно впливає на біоритми людини.
«Під час підготовки законопроекту «Про обчислення часу в Україні», яким пропонується відмовитися від сезонного переведення часу, ми враховували вимоги статті 92 Конституції України, відповідно до якої винятково законами України встановлюються одиниці часу. А також статті 3, яка визначає людину, її життя і здоров’я найвищою соціальною цінністю. Сезонне переведення стрілок годинників не має завдавати шкоди. Перехід на літній чи зимовий час негативно впливає на біоритми людини. Я відправив листи до Національної академії наук України, Національної академії медичних наук України та провідних медичних університетів України. Абсолютно всі, без винятку, висловили підтримку ідеї скасування сезонного переведення годинника», — пояснив Перший заступник Голови Верховної Ради України.
Як зазначив він, друга причина полягає в необхідності встановити та закріпити на всій території України єдиний київський час.
«95 відсотків території України перебуває в межах часового поясу UTC+2. Запровадити на всій території України єдиний час — геополітичне завдання. Хочу нагадати, що після анексії Криму Російська Федерація одразу прийняла рішення та встановила на тимчасово окупованих територіях московський час», — поінформував політик.
До того ж, як зазначив Руслан Стефанчук, економічна доцільність переведення стрілок годинників не доведена.
«У XVIII столітті рішення переводити годинник було прийнято з метою економії свічок. У XXI столітті реалії життя істотно змінилися й говорити про якусь економію не доводиться. У висновках Національної академії наук України відзначається, що переведення годинників не має жодного економічного обґрунтування. Не існує досліджень, в яких було б доведено заощадження електроенергії», — підкреслив він.
Перший заступник Голови Верховної Ради вважає, що і в «літнього», і в поясного («зимового») часу є свої плюси та мінуси.
«Варто розуміти одне: світає і смеркає незалежно від законів, і ніхто не може на це вплинути. Ми запропонували залишити київський час, оскільки 95 відсотків території України перебуває в межах єдиного часового поясу — UTC+2. Тільки Луганська та частково Донецька та Харківська області, а також незначна частина Закарпатської області перебувають в інших часових поясах. Часова відмінність між ними становить 68 хвилин. У результаті на сході незадоволені літнім часом, бо світає там о 3-й годині ночі, а на заході — зимовим, через який о 9-й ранку все ще темно», — прояснив ситуацію Руслан Стефанчук.
За його словами, «щоб усім було зручно, у тексті проекту закону, поданому до другого читання, передбачили, що органи місцевого самоврядування в разі необхідності можуть рекомендувати час початку робочого дня для підприємств, установ та організацій усіх форм власності на відповідній території».
«У країнах ЄС було проведено онлайн-голосування, згідно з яким 84 відсотки жителів віддали голоси за скасування переходу на «літній» та «зимовий» час. Звісно, і в Україні можна винести питання відмови від сезонного переведення часу на всеукраїнський референдум. Однак треба враховувати, що вартість проведення одного референдуму — орієнтовно два мільярди гривень. Чи варто витрачати такі кошти, щоб дізнатися думку населення про те, на якому часі залишитися?» — наголосив політик.
Руслан Стефанчук нагадав, що проект закону «Про обчислення часу в Україні» передано на повторне друге читання.
«Ми вдосконалимо напрацьоване і сподіваюся, що ця ідея буде втілена вже найближчим часом», — зазначив він.
Секретаріат Першого заступника Голови Верховної Ради України.
Фото прес-служби апаратуВерховної Ради України.
