Заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, голова підкомітету з питань наближення нашого законодавства до європейського Марія Мезенцева поінформувала про результати зустрічі у форматі групи дружби «Україна—Бельгія». Про це народний депутат, яка представляє фракцію «Слуга народу», написала на своїй сторінці у Фейсбуці.
За словами парламентарія, під час зустрічі, яка відбувалася у форматі онлайн, охопили низку актуальних питань. Говорили, зокрема, про тривожну ситуацію, пов’язану із поширенням COVID-19, стосунки з Росією, з огляду на напруженість між Російською Федерацією та Європейським Союзом. А також про роботу Кримської платформи в рамках нового формату для консультацій та координації і про саміт, запланований у Києві на 2021 рік. «Платформа має на меті об’єднати всі тематичні заходи та ініціативи, пов’язані з Кримом, у рамках міжнародних організацій та інших міжнародних форумів (урядових або громадських організацій)», — акцентувала М. Мезенцева і наголосила, що під час роботи групи дружби йшлося саме про основні моменти майбутньої співпраці в парламентському вимірі. Говорили й про основні результати та підсумки візиту Президента Європейської Ради Шарля Мішеля до України.
«Як співголова групи дружби з Бельгією у нашому парламенті, я повідомила колег про візит до Бельгії та Люксембургу в рамках парламентської делегації на чолі з Головою Верховної Ради Дмитром Разумковим, — повідомила М. Мезенцева. — Візит наших бельгійських колег планується на вересень цього року, враховуючи ситуацію з пандемію. Вважаю, це буде добрим знаком повернення до звичного життя».
За словами народної обраниці, її колеги Дмитро Микиша та Дмитро Лубінець у рамках роботи групи дружби поінформували бельгійських колег про ситуацію на Донбасі й розповіли про умисне зволікання деяких країн в продовженні мандата Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Йшлося і про децентралізацію, особливо в районах Донецької та Луганської областей, а також про ініціативу легалізації подвійного громадянства в Україні (на основі декларативного принципу, а також з урахуванням неможливості набуття подвійного громадянства у країні-агресорі).
Парламентарії започаткували діалог щодо майбутнього визнання Бельгією Голодомору 1932—1933 років геноцидом українців. «16 вересня 2014 року Жорж Дальмань, депутат від франкомовної партії Гуманістичний демократичний центр, зареєстрував законопроект «До 80-річчя великого голоду в Україні (1932—1933 рр.) — «Голодомору», який не виносився на голосування на пленарне засідання Палати представників. Тепер цей проект можна активізувати і знову розпочати процедуру»,— запевняє М. Мезенцева. Вона нагадала, що станом на січень 2021 року Голодомор офіційно визнали геноцидом українського народу 16 держав, а також деякі федеральні суб’єкти різних країн, зокрема низка штатів США. Вісім країн засудили Голодомор як акт винищення людства або вшанували пам’ять мільйонів знищених голодом українців. А сесія Генеральної Асамблеї ООН 7 листопада 2003 року визнала Голодомор національною трагедією українського народу.
Вл. інф.
