У влади немає правових підстав для висування майнових претензій до ФПУ, а дії Фонду держмайна та прокуратури з вилучення об’єктів із власності профспілок є неправомірними. Про це йдеться у науково-правовому висновку Національної академії правових наук України, копія якого є у розпорядженні редакції.

Юристи-науковці зауважують: у влади як з точки зору верховенства права, так і з точки зору дотримання принципу законності немає правових підстав для висунення майнових претензій до профспілкових організацій. Проте профспілки уже десять років змушені в судах доводити свою правоту.

Рейдери від режиму Януковича

Масштабну кампанію проти профспілок ініціював ще в 2011 році режим Віктора Януковича. Тоді органи прокуратури, за активної підтримки Фонду держмайна, розпочали процес «визнання» нерухомого майна профспілок та створених ними суб’єктів господарювання власністю держави. Для цього успішно використовували підконтрольні суди.

Рейдери, прикриваючись іменем України, використовували месседж про те, що Федерація профспілок України нібито не мала права правонаступництва Української республіканської ради профспілок (Укрпрофради), яка існувала в радянські часи. Відповідно, мислили чиновники часів Януковича, і прав на профспілкове майно у ФПУ ніби як немає. Для доведення своєї правоти прокурори одіозного Пшонки посилалися і на Закон України № 1540-XII від вересня 1991 року, яким визначалося, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об’єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.

«На початку діяльності у Федерації, як незалежної організації, що об’єднує профспілки, у власності перебувало більше сотні санаторіїв, готелів та туристичних баз, спортивні заклади, Будинки культури, бібліотеки та клуби. У Януковича, мабуть, вирішили, «якщо спільне, значить нічиє», і на всю потужність запустили процес «одержавлення» майна», — розповідає заступник голови ФПУ Володимир Саєнко (на знімку).

Він додає: за рішеннями судів ФПУ втратила навіть більше майна, ніж від окупації Криму Росією та російської агресії на Донбасі.

«Коли зверху приходить команда «віджимати», судді закривають очі на порушення закону, на права, гарантовані раніше державою, на висновки експертів та науковців», — згадує Саєнко судові баталії часів Януковича. — «Якби Революція Гідності не знесла той режим, сьогодні, мабуть, Будинок профспілок, готель «Турист» чи МЦКМ (Жовтневий палац) були б особистою власністю Саші «Стоматолога».

За цей час за ініціативи профспілок експертами було проведено декілька науково-правових досліджень щодо права профспілок України на майно, набуте в порядку правонаступництва від Укрпрофради та Загальної конфедерації Профспілок СРСР.

Процес зупинки

«Революція 2014-го частково призупинила цей процес, але не зупинила його повністю. Боротьба триває. На сьогодні лише витрати на судові збори — це уже десятки мільйонів гривень профспілкових коштів. На жаль, ми втратили десятки об’єктів, котрі перейшли до Фонду державного майна. І це при тому, що наукова, правова спільнота неодноразово і однозначно заявляла про безпідставність майнових претензій», — каже Саєнко.
Сьогодні, зазначає заступник голови ФПУ, процес грабунку профспілок вдалося зупинити — за останні 1,5 роки профспілки більше не втратили жодного об’єкта. Проте посягання тривають. Є спроба знищити профспілковий рух як такий і Федерацію профспілок як найбільше профспілкове об’єднання в Україні.

Що кажутьнауковці

Федерація профспілок України ініціювала запит до Національної академії правових наук України, в якому попросила науковців дослідити права вітчизняних профспілок на майно та здійснити правовий аналіз нормативно-правових актів України стосовно загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР. Які висновки експертів НАПН?

Згідно з отриманим науково-правовим висновком НАПН, уже згаданий в публікації Закон № 1540-XII не регулював право власності профспілок, а його сфера дії поширювалася лише на майно державних підприємств, установ та організацій. Більш того, на рівні закону право державної власності на майно загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР не визначалося.

Науковці з’ясували, що дія нормативно-правових актів, на які в своїй «діяльності» посилаються органи прокуратури та ФДМУ, не може поширюватися на ФПУ, її членські організації та створені за участі ФПУ суб’єкти господарювання. Прокурори та чиновники апелюють до постанов Верховної Ради України 1990-х років та низки законів тих часів, які були спрямовані на збереження держмайна від передачі його в приватні руки. Як встановили в НАПН, дія цих нормативно-правових актів на ФПУ, її членів та підприємства поширюватися не може, оскільки Федерація профспілок України прийняла рішення про правонаступництво і не є загальносоюзною громадською організацією, а є окремою юридичною особою, створеною за законодавством України.

У висновку сказано, що в органів державної влади немає правових підстав для висування майнових претензій ФПУ щодо майна, набутого в порядку правонаступництва, оскільки немає жодних підстав вважати, що в своїх діях на початку 1990-х Верховна Рада виходила з того, що власником спірного майна була держава. Якщо ж вбачати у зазіханнях на майно профспілок намагання захистити своє право на нього, то держава, кажуть в НАПН, передусім має довести саму наявність такого права, оскільки йдеться про профспілкове майно, на яке вона права не мала і не набула його, відповідно до законодавства, ухваленого в 1990—1994 роках.

«Висновок НАПН доводить: усі спори, що стосуються прав профспілок на майно, передане за часів СРСР, за сучасними правовими підходами можна кваліфікувати як такі, що порушують право профспілок на мирне володіння майном», — зазначає Володимир Саєнко.

Заступник голови ФПУ підкреслює: науково-правовий висновок НАПН, поряд із отриманими раніше науковим висновком кафедри цивільного права Національної юридичної академії України, науково-правовою експертизою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права та науково-юридичним висновком доктора юридичних наук, професора КНУ імені Шевченка Олександра Дзери, — не просто аргумент захисту профспілок від зазіхання на майно, котре належить трудівникам. Цей висновок — інструмент повернення незаконно відібраного майна профспілок.