Архієпископ Євстратій, митрополит Епіфаній.
Роман Костенко, Олександр Завітневич, Святослав Юраш.
«Разом з головою Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександром Завітневичем, народним депутатом Святославом Юрашем, предстоятелем Православної церкви України митрополитом Епіфанієм, архієпископом Чернігівським і Ніжинським Євстратієм обговорили важливість законодавчого врегулювання діяльності військових капеланів», — повідомляє на своїй сторінці у Фейсбуці секретар комітету Роман Костенко.
У центрі уваги сторін — проект закону «Про Службу військового капеланства» (№ 4626). У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що із здобуттям Україною незалежності військові капелани регулярно здійснюють задоволення духовно-релігійних потреб військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, однак на законодавчому рівні їх діяльність ніколи не була врегульована. З початком російсько-української війни десятки і десятки військових капеланів вирушили у зону проведення антитерористичної операції для моральної і духовної підтримки військовиків і надалі здійснюють свою місію у зоні проведення ООС.
Вони стали невід’ємною частиною особового складу в ЗСУ, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України та інших військових формуваннях, тому Кабінетом Міністрів України було видано розпорядження № 677 «Про службу військового духовенства (капеланську службу) у Збройних Силах України, Національній гвардії, Державній спеціальній службі транспорту та Державній прикордонній службі», яким розпочато впровадження інституту капеланства в підрозділах ЗСУ та інших військових формуваннях.
Однак, незважаючи на початок становлення діяльності військових капеланів, існує низка проблем, що вимагають законодавчого врегулювання. Законопроект, який народні обранці обговорили з Предстоятелем ПЦУ, розроблений за участі військовослужбовців для закріплення в законодавстві поняття військового капеланства, створення відповідної служби, визначення статусу військових капеланів та надання їм гарантій соціального захисту. У документі також встановлюються вимоги до осіб, які можуть бути військовими капеланами, дається визначення поняттям «духовно-релігійні потреби», «задоволення духовно-релігійних потреб», «душпастирська опіка», «консультування командування з духовно-релігійних питань» тощо.
Крім того, законопроект чітко розмежовує діяльність церкви і держави та визначає принципи, на яких здійснюється діяльність Служби військового капеланства. Він також визначає функціональні обов’язки військового капелана як військово-службовця. З метою належної організації задоволення духовно-релігійних потреб особового складу ЗСУ та інших військових формувань проектом закону передбачено запровадження відповідних квот конфесійного представництва відповідно до потреб особового складу з урахуванням поліконфесійності нашої держави. Законопроектом також передбачається створення як дорадчих органів Міжконфесійних рад із питань військового капеланства при Міністерстві оборони України і Міністерстві внутрішніх справ.
«Під час обговорення документа було зазначено, що вказаний законопроект є важливою ланкою на шляху розвитку і посилення українського війська, а служіння капеланів вкрай необхідне, особливо у час бойових дій на сході України у протистоянні російській агресії. Адже капелани покликані не просто задовольняти релігійні потреби військовослужбовців, а в першу чергу допомагати їм у виконанні військового обов’язку із захисту Батьківщини», — наголошують у прес-службі ПЦУ.
Митрополит Епіфаній подякував парламентаріям за якісну підготовчу роботу та побажав успіху в прийнятті законопроекту.
Фото надано ПЦУ.
Фото pomisna.info
