Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин під час засідання, яке відбулося в режимі відеоконференції, розглянув низку важливих законопроектів.

Один із них — проект закону «Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні» (№ 5109). Як зазначив один із авторів законопроекту народний депутат від партії «Слуга народу» Максим Бужанський, відсутність в українському законодавстві чіткого визначення поняття «антисемітизм» не дає змоги належним чином класифікувати злочини, вчинені на його основі.

«У проекті закону пропонується окреслити антисемітизм як певне ставлення до осіб єврейського походження, яке виражається в ненависті щодо них». Також у законопроекті подається перелік основних виявів антисемітизму, серед яких: заклик, приховування або виправдання вбивства чи заподіяння шкоди особам єврейського походження, зокрема через радикально-ідеологічні переконання або екстремістські релігійні погляди та інше», — зазначив він.

Також розглянуто проект постанови «Про невідкладні заходи для припинення практики політично вмотивованих переслідувань громадян України» (№ 5100). У документі зазначається, що вже понад рік тривають нічим не обґрунтовані репресії проти ветеранів та волонтерів російсько-української війни. Основна мета документа — правова оцінка практики поширення політично вмотивованих переслідувань громадян України та надання рекомендацій органам державної влади щодо вжиття заходів для її припинення та недопущення її подальшого поширення в державі. Члени комітету рекомендували парламенту не вносити цей законопроект до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України.

Також у рамках засідання комітету Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова (на знімку) представила щорічну доповідь «Про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні за 2020 рік». Омбудсмен поінформувала про випадки порушень прав і свобод людини і громадянина, щодо яких вживали необхідних заходів, результати перевірок, що здійснювалися протягом року, висновки та рекомендації, спрямовані на поліпшення стану забезпечення прав і свобод людини і громадянина.

«Зокрема, минулого року надійшло 48405 повідомлень про порушення прав людини, що більше на 40 відсотків порівняно із 2019 роком. Більшість повідомлень стосувалася порушень громадянських і політичних прав — 50,3 відсотка; економічних, соціальних і культурних прав — 22,1», — сказала вона

Л. Денісова зазначила, що з початком пандемії COVID-19 та карантинних заходів з квітня 2020 року щомісячна кількість повідомлень про порушення прав людини почала зростати порівняно з аналогічними періодами 2019 року: у травні кількість повідомлень збільшилась на 30 відсотків, у червні — на 75, у липні — на 97 відсотків. У подальшому до кінця року щомісячна кількість повідомлень була більшою в середньому на 60 відсотків.

«З метою поновлення порушених прав людини Уповноваженим було подано 20044 запити до органів влади та місцевого самоврядування; внесено 60 подань до органів державної влади та місцевого самоврядування; 39 приписів про усунення порушень законодавства у сфері захисту персональних даних; складено 237 протоколів про адміністративні правопорушення. Крім того, у 2020 році працівниками Секретаріату Уповноваженого проведено 2654 моніторингові візити та безвиїзні перевірки, з яких 815 візитів — до місць несвободи, — зазначила вона.

Омбудсмен наголосила, що у 2020 році за 92 відсотками звернень права громадян було поновлено або надано необхідні роз’яснення. Триває розгляд 5 відсотків звернень, оскільки відкрито провадження, а 3 відсотки направлено за належністю до відповідних органів.

Також Л. Денісова зазначила, що тимчасова втрата Україною частини своєї території істотно вплинула на економіку країни загалом. За її словами, націоналізація окупаційною адміністрацією Російської Федерації стратегічних підприємств та об’єктів критичної інфраструктури, розташованих на тимчасово окупованих територіях, призвела до зменшення обсягів промислового виробництва і як наслідок — зниження рівня ВВП нашої держави.

«Бюджет країни недоотримує значний обсяг надходжень, що унеможливлює виконання державою взятих на себе зобов’язань у повному обсязі. Насамперед це стосується соціальної сфери. Найуразливіші за такої ситуації особи, що зазнали впливу збройного конфлікту, а саме внутрішньо переміщені особи та громадяни України, які дотепер проживають на тимчасово окупованих територіях. Жінки та дівчата непропорційно потерпають від конфлікту та його наслідків — дискримінація, сексуальне та ґендерно зумовлене насильство, торгівля людьми», — підсумувала вона.

За результатами обговорення профільний комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України внести до порядку денного п’ятої сесії заслуховування щорічної доповіді Уповноваженого з прав людини та внести на розгляд парламенту проект постанови «Про щорічну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини в Україні за 2020 рік» та рекомендувати ухвалити її в цілому.

Вл. інф.