Олександр Мережко.

Пленарне засідання 14 квітня

На початку ранкового пленарного засідання народні депутати виступили із заявами та оголошеннями, в яких порушили низку актуальних питань.
Так, представник монобільшості Дмитро Кисилевський акцентував увагу на питаннях космічної галузі. Зауваживши, що 12 квітня виповнилося 60 років польоту першої людини в космос, він нагадав, що біля витоків космічної ери людства стояв український інженер Сергій Корольов.


Під час засідання.

Верховна Рада, за словами народного депутата, з початку каденції вже ухвалила декілька законів щодо космічної галузі, але найважливіше рішення попереду. Йдеться про Космічну програму. «Космічна сфера не може управлятись раптовими рішеннями. Розвиток цих технологій планується на 15—20 років наперед. Завдання уряду та Космічного агентства — підготувати документ, а наше — ухвалити», — сказав Дмитро Кисилевський, додавши, що ще одне важливе рішення — перетворення підприємств космічної галузі: «Нинішній фінансовий стан, організаційно-правова модель і модель управління державними космічними підприємствами незадовільні і ми маємо створити законодавчі підстави для змін».

Торкнувся він і бюджетного фінансування, за гроші якого здебільшого розвивається космічна галузь у всьому світі.

«Українське КБ «Південне» має частку експорту 90%, а «Південмаш» — 75%. Тобто вони де-факто існують за кошти інших країн. Українська держава не замовляє у них нічого. Тож коли працюватимемо над бюджетом, маємо бути послідовними і передбачити кошти, які визначимо у Космічній програмі», — констатував він, наголосивши, що дослідження космосу, запуски українських ракет та супутників мають стати частиною національної ідеї. А прийняття відповідних законопроектів дасть змогу об’єднати політичні сили в парламенті.

Іван Крулько («Батьківщина») розпочав виступ із ситуації, що склалась навколо НАК «Нафтогаз». Нагадавши, що минулого року ця компанія задекларувала збитків на 36,9 млрд грн, депутат висловив здивування, як така заборгованість могла виникнути за таких «драконівських тарифів». Причин тому, переконаний він, дві.

По-перше, саме непродумані «драконівські тарифи» призвели до величезної заборгованості населення за спожитий газ. По-друге, жоден державний орган не може перевірити діяльність НАК «Нафтогаз». «Державна аудиторська служба здійснила перевірку, але реакції — нуль. Де кримінальні справи? Немає!» — наголосив І. Крулько, додавши, що нинішня ситуація з наповненням бюджету також не додає жодного оптимізму. Адже ситуація зі скрутками ПДВ продовжується, ситуація з контрабандою, незважаючи на жодні санкції, також. Те саме відбувається і в податковій системі. Тож депутат переконаний: доки правоохоронні органи не виконуватимуть свою функцію, жодні санкції не допоможуть.

Анатолій Драбовський («СН») привернув увагу колег до річниці Чорнобильської трагедії, проблем чорнобильців та евакуйованих із зони катастрофи і закликав колег вирішити несправедливості, які є в медичному обслуговуванні, пенсійному та соціальному забезпеченні тощо.

Потому народні депутати продовжили розгляд у повторному другому читанні проекту закону «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (№ 2194).

Зокрема, Сергій Власенко («Батьківщина»), представляючи свою поправку № 1529, зауважив, що відповідно до Земельного кодексу власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади. Нині ж пропонується, що власники земельних ділянок та землекористувачі зможуть здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок на підставі проекту землеустрою. «Тобто дозволяється зняття верхнього родючого шару сільськогосподарських земель, що є абсолютно неприпустимим з точки зору контролю держави за якістю і станом таких земель», — сказав він. Зрештою, поправку С. Власенка підтримали 68 народних депутатів.

Лише 57 парламентаріїв підтримали й поправку Юрія Павленка («ОПЗЖ»), яка стосувалась ч. 2 ст. 168 Земельного кодексу, в якій він, зокрема, пропонував після слів «власники земельних ділянок та землекористувачі мають право здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок виключно на підставі розробленого в установленому порядку робочого проекту землеустрою» додати: «на підставі рішень Верховної Ради АРК, Ради Міністрів АРК, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування». На його думку, місцеві органи виконавчої влади та місцевого самоврядування мають знати й контролювати, де здійснюється перенесення родючого ґрунту на їх території.

Із днем народження цього дня вітали представників фракції «Слуга народу» Єлізавету Богуцьку та Максима Зуєва.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Більше фото тут