Тож у Міністерстві освіти і науки провели онлайн-сесію, під час якої проаналізовано та узагальнено досвід організації і використання дистанційних технологій в освітньому процесі.

За словами міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, попри критичні висловлювання, освітній галузі загалом вдалося забезпечити якісний формат дистанційного навчання у 2020—2021 роках. Зокрема, розроблено та запроваджено національну електронну платформу «Всеукраїнська школа онлайн» для змішаного та дистанційного навчання учнів 5—11-х класів, запущено систему автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів та розпочато приєднання шкіл до системи АІКОМ (електронні щоденники та журнали). Крім того, в МОН розробили Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, рекомендації щодо організації поточного, семестрового контролю та атестації здобувачів фахової передвищої та вищої освіти із застосуванням дистанційних технологій навчання, рекомендації щодо впровадження змішаного навчання в закладах фахової передвищої та вищої освіти.

«До пріоритетів на 2021 рік належить затвердження Концепції цифрової трансформації освіти та науки України і забезпечення обладнанням та швидким Інтернетом навчальних закладів. У діалозі з Міністерством цифрової трансформації ми активно рухаємося до цієї мети», — сказав С. Шкарлет, додавши, що в державному кошторисі передбачена субвенція місцевим бюджетам, яка насамперед буде спрямована на забезпечення сільських шкіл якісним Інтернетом. Окремим пріоритетом для МОН є розвиток платформи «Всеукраїнська школа онлайн», доповнення її уроками, яких не вистачає, та запровадження відповідного мобільного застосунку. Поряд із цим важливим завданням є підвищення цифрової компетенції вчителів. «Із цією метою планується затвердити типову програму підвищення кваліфікації педагогічних працівників та проведення систематичних тренінгів», — зазначив міністр. «Найголовнішим в організації дистанційної форми навчання є те, що вона має забезпечувати регулярну та змістовну взаємодію вчителя з учнем, а заклад освіти повинен здійснювати постійне відстеження результатів навчання», — наголосив С. Шкарлет.

Голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак звернув увагу на те, що багато шкіл, вчителів та органів управління неправильно тлумачать явище дистанційної освіти, переносячи аудиторію через комп’ютер додому до учня. «Протягом 2020—2021 років ми двічі здійснювали моніторинг якості змішаного і дистанційного навчання. Для нас було важливо побачити, яким є доступ до цифрового контенту, яким є його зміст та чи забезпечує він набуття учнем компетентності», — зазначив він, наголосивши, що ці дослідження свідчать про позитивну динаміку доступу до навчання. «Якщо ми візьмемо березень 2020 року і лютий 2021 року, то позитивна динаміка насамперед проявляється у використанні платформи «Всеукраїнська школа онлайн». За нашими опитуваннями, понад 70 відсотків учителів та 50 відсотків учнів вже використовують цю платформу. Це свідчить про те, що вона є дуже добрим помічником в організації дистанційного та змішаного навчання», — повідомив Р. Гурак, зауваживши водночас, що не всі учителі володіють необхідними навичками та мають цікавість до використання пропонованих «Всеукраїнською школою онлайн» уроків. Наприклад, деякі вчителі просто дають учням завдання прослухати урок, тож їхня взаємодія під час такого процесу навчання практично відсутня. Голова Державної служби якості освіти України також звернув увагу на те, що пропоновані на платформі уроки дуже корисні для вчителів та учнів сільських шкіл.

Директор державної установи «Український інститут розвитку освіти» Вадим Карандій нагадав, що рішення про створення «Всеукраїнської школи онлайн» було прийнято в жовтні 2020 року, а на початку грудня ця платформа стала реальністю. Сьогодні на ній зареєстровано понад 160 тисяч користувачів, кілька сотень з яких перебувають на тимчасово окупованій території. Під час обговорення директор департаменту освіти і науки Київської міської держадміністрації Олена Фіданян закликала Український інститут розвитку освіти використовувати не тільки розроблені на його базі онлайн-уроки, а й долучати регіональні напрацювання. «У Києві вже створено понад 400 телеуроків із різних предметів, і ми готові ними поділитися», — сказала вона.

Скріншот відео Міністерства освіти і науки України.