У нелегкий час всесвітньої пандемії я не змогла оминути своєю увагою дорогих сестер милосердя, котрі разом із лікарями несуть на своїх плечах величезний тягар і так гідно з цим справляються. Мій вірш написаний з метою вшанування невтомної жертовної праці медичних сестер. Жінка і весна — для мене майже тотожні поняття. Тому медичні сестрички і весна... Та і саме свято у травні, коли весна і її щедроти досягають свого апогею.
Сестрички милосердя — гордість наша!
Весняної натхненної пори,
Коли серця коханням розквітають,
Святкуєм День медичної сестри.
Як барви почуттів у душах
грають!
Рідненькі, ми не можемо без вас...
Сестрички милосердя —
гордість наша!
Пробив у травні ваш
зірковий час...
Ось вам від нас —
любові повна чаша.
За посмішки, які втамують біль,
Безмежну ніжність, лагідність,
терпіння,
За доброзичливість та хліб і сіль,
За руки материнські й інші вміння,
Жертовність на найвищому
витку,
Безсонні довгі ночі чергування,
Щоденну гідну працю кропітку...
І не злічити ваших душ надбання!
Доклала чималих зусиль весна,
Щоб радість вирувала
та іскрилась...
Весь арсенал задіяла вона,
Аби від щастя виростали крила!
Досяжний рай
До світлого Воскресіння
Українці — улюбленці Бога...
Він Ісусу найтяжчий дав хрест,
І вела на Голгофу дорога...
Та Христос після цього воскрес!
Поза часом і простором вічність...
Ми невпинно прямуєм в цей край...
І для кожного з нас — очевидність:
Звісно, краще потрапити в рай.
Є закони святі непорушні,
Що з космічних глибин проросли.
В кожну мить на землі вони слушні.
В кожне серце увійдуть коли?
За законом святим жити треба —
І любов до мети приведе,
Надихатиме палко нас Небо...
Рай самий в Україну зійде!
Українці — улюбленці Бога...
Він Ісусу найтяжчий дав хрест,
І вела на Голгофу дорога...
Та Христос після цього воскрес!
Уславимо мудрість як зброю
До Дня Києва
О, рідні мої українці,
Дісталась нам доля тяжка.
Всі разом, а не поодинці,
Ми сила-силенна така,
Що вище піднімемо небо.
Не скоремось долі лихій —
Любить одне одного треба
Й боротись за здійснення мрій.
Ми прагнем до миру й свободи
На нашій прадавній землі.
Ще краще, ніж інші народи,
Розквітнем на мирному тлі.
Натхненні обличчя щасливі,
Веселку у небі яснім,
Нові горизонти мрійливі —
Малюю я в серці своїм.
В День Києва — Міста-Героя,
Під залпи салютних ракет
Уславимо мудрість як зброю...
Хай мудрість веде нас вперед!
Український сонет
Україна — це сонце і зорі,
Найдорожча у світі земля,
І серпанки ранкові на морі,
І улюблена пісня твоя.
Наш народ палко цінить свободу,
Він свій хрест так незламно несе...
Ми — нащадки козацького роду.
Україна — це ж понад усе!
Ми пишаємось, ненько, тобою,
Твоя зірка нам світить завжди.
Вороги не злякали війною...
Любий мире, скоріше прийди,
Разом з ласкою Бога святою
В кожний дім український ввійди!
Київ.
