Учасники круглого столу.

У ньому взяли участь народні депутати першого скликання, науковці та громадські діячі. У рамках заходу учасники заслухали дві доповіді. Доктор юридичних наук Володимир Василенко надав фактаж у рамках дослідження «Українська незалежна державність як історична закономірність».

А народний депутат першого скликання Олександр Барабаш запропонував подискутувати в рамках теми «Проблеми законодавчого відображення історії здобуття незалежності України в 1991 році».

На тридцятому році питання природи, походження, сутності здобуття незалежності виявляється дискусійним, бо в суспільстві панує перекручена думка, наголосив О. Барабаш. За його словами, десять років тому члени Асоціації народних депутатів виклали свій погляд на історичні події, видавши двотомник, у якому зібрано всі документи та поіменні голосування, спогади та політичні статті — такий собі об’єктивний зріз того, що відбувалося в 1991-му. Нині ця робота є бібліографічною рідкістю, її видали своїм коштом накладом лише 300 примірників. Держава цим не зацікавилася.

«Загалом питання історіографії не є питанням законодавчого регулювання, — продовжив О. Барабаш. — Цим, як правило, займається наука. Але так сталося, що Верховна Рада восьмого скликання 9 квітня 2015 року прийняла два закони, безперечно, позитивні в цілому, але вони, фактично, фальсифікували історію здобуття незалежності в 1991 році. Йдеться про закони, які стосуються правового статусу вшанування пам’яті борців за незалежність України в ХХ столітті та про засудження комуністичного, націонал-соціалістичного та тоталітарного режимів». У першому зі згаданих законів борцями за незалежність визначаються всі, крім Верховної Ради та українського народу.

Утім, на думку О. Барабаша, саме народ обрав парламент і в різних формах прямої демократії підтримував рішення народних депутатів і двічі визначався на референдумах, підтримавши шлях за декларацією про державний суверенітет та створення незалежної самостійної держави. А Верховна Рада УРСР дванадцятого скликання прийняла всі без винятку акти з підготовки до відновлення державності та створення нової держави. У другому ж законі до визначення комуністичного, тоталітарного та соціал-демократичного режимів потрапило визначення часових термінів — з 1917 року по 1991 рік включно. «Називати 1989-й, 1990-й та 1991-й роками тоталітарного злочинного комуністичного режиму, коли не було жодної події, яка би підпадала під ці ознаки, але були величні події, включно з підйомом національно-патріотичних, культурологічних організацій і навіть зміни керівництва комуністичної партії, не можна», — наголосив О. Барабаш.

Історія здобуття незалежності дуже славна, а її головними дійовими особами є український народ і Верховна Рада. Натомість нині в маси йде ідея про те, що незалежність приймали перелякані комуністи. Це несправедливо і за цим губиться вся суть величного рішення народу, наполягає він.

На такі твердження відреагував доктор історичних наук, професор Володимир Сергійчук. Він назвав народних депутатів першого скликання «творцями третього відродження української державності». «Те, що було здійснено вашими голосами в 1991 році — це було третє відродження, перше дало нам Козацьку державу, друге — Українську народну республіку, а наприкінці ХХ століття український народ отримав третю спробу відродити своє державне самоврядування», — сказав він.

Державність у будь-які часи має триматися на плечах української політичної еліти, наголосив історик. В. Сергійчук зацитував слова політичного діяча Івана Багряного про те, що без тих, хто є при владі, ми не зможемо відродити Україну. «Наш резерв у партії та комсомолі, бо там готуються майбутні кадри відродження української державності», — казав І. Багряний у 1948 році. А в 1949-му майже такі само слова повторив і Степан Бандера. Об’єднання всіх прогресивних сил дає результат, переконаний професор, і запевняє, що так і сталося 24 серпня 1991 року.

Члени Асоціації народних депутатів для відновлення об’єктивності пропонують Верховній Раді ухвалити зміни до деяких законодавчих актів щодо відновлення історико-правової коректності законодавчих положень щодо історії здобуття Україною незалежності. Такий документ уже розроблено — і народних депутатів дев’ятого скликання закликають звернути увагу на цю ініціативу. Вона полягає в тому, щоб на законодавчому рівні встановити: визначальну, установчу роль у здобутті в 1991 році незалежності відіграли український народ та Верховна Рада.

Організатором заходу виступила Асоціація народних депутатів України разом із програмою USAID РАДА, що виконується фондом «Східна Європа», Українським інститутом національної пам’яті за участі Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.