Адже цьогоріч їм передували геть не типові для степового півдня за своєю тривалістю зливи із буревіями, які за лічені тижні до косовиці спричинили полягання ранніх зернових. Тепер настає вирішальний час: якщо вітер та сонечко встигнуть підсушити колос, будемо з хлібом. Якщо ж ні — частину врожаю втратимо.

— Жнива плануємо починати з 5—10 липня. Але нашу тисячу гектарів озимої пшениці дощі позаливали так, що на глинистих ґрунтах подекуди утворилися цілі «лінзи», де вода стоїть і досі. Такого давно не бачили: рослини лежать на висоті у 10—15 сантиметрів, і в такому стані підібрати їх комбайном буде дуже складно. У воді стоїть і посів соняшнику, що припинив ріст, — каже голова правління сільськогосподарського підприємства «Іскра» у селі Тарасівка Віктор Нагребецький.

— Не можна сказати, що зернові полягли всуціль. Як в останні роки буває, на одні поля вилилося з неба стільки води, що земля її вже неспроможна приймати. А по сусідству ріллю заледве намочило. Але можна сказати, що жнива будуть не з легких, якщо вони колись узагалі легкими бували. На додачу, винайняти комбайни для збирання зернових стало на чверть дорожче, хоча закупівельні ціни на пшеницю залишилися на рівні минулорічних, — зауважує заступник директора ТзОВ «Новопетрівське» (Нижньосірогозька територіальна громада) Микола Шмигирівський.

Скільки Херсонщина може втратити через полягання хлібів та розвиток хвороб зернових внаслідок підвищеної вологості? Експерти дають різні оцінки: від десяти відсотків до чверті майбутнього врожаю. Але фахівці закликають почекати — адже нічого ще не вирішено. Недарма ж і народне прислів’я радить рахувати курчат восени.

— На дослідних ділянках Інституту зрошуваного землеробства озимий ячмінь також поліг на 70—80 відсотків, ярий — відсотків на 30. І так по всій області — десь налив зерна іде нормально, десь посіви у воді. Якщо тепло та вітерець дадуть можливість підсушити його, втрати мінімізуємо. Якщо ж ні, загине до 100 відсотків посіву, — розставляє крапки над «і» директор Інституту зрошуваного землеробства (Херсон), дійсний член Національної академії аграрних наук Раїса Вожегова. — Нічого схожого за поєднанням температури повітря та інтенсивністю опадів протягом останньої чверті століття в області не було. Досвіду того, як може розвиватися ситуація, сьогодні не маємо. Тож за таких умов робити прогнози — справа невдячна. Висновки будуть уже по факту, за результатами жнив.

Херсонська область.