У курортному Трускавці на кожному кроці відчувалося пожвавлення. І це приємно, адже помітно стихає пандемія, а санаторії та бази відпочинку наповнюються людьми. А ще на зміну одній "короні" прийшла "Корона Карпат". Під такою назвою тут уже вдев’яте тривав кінофестиваль. На конкурс було представлено лише вітчизняні кінострічки, і це неабияк потішило членів журі та численних глядачів, які чотири дні поспіль могли насолоджуватися чудовим українським кіномистецтвом.
Справжнім дивом назвала під час прес-конференції голова журі Повного метру, Заслужена артистка України Ірма Вітовська можливість робити фестивалі лише з вітчизняного кіно. "Раніше українське кіно було в дефіциті. Зараз вливається багато нової молодої крові, а старше покоління виходить із капсули", – наголосила акторка. А змагалися кіномитці у трьох номінаціях: Повний та Короткий метр, а ще однією особливістю цьогоріч стали роботи, що їх представляли студентські кінематографічні школи України.
Відбулося ж українське кіно багато в чому й завдяки державній підтримці. Так, із 12 повнометражних стрічок, що взяли участь у фестивалі, 10 були виготовлені за підтримки Держкіно.
Що стосується переможця у програмі Повного метру, рішення журі було одностайне. Переміг гуманізм і "добре" кіно – Гран-прі взяв фільм "Толока" режисера Михайла Іллєнка.
На знімку: Один із продюсерів фільму "Толока" Андрій Різоль.
Крім того, цьогоріч на фестивалі журі вирішили запровадити номінацію "За пошукове вирішення суспільно-значущої теми". Тут перемога дісталася Валентину Васяновичу – режисерові фільму "Атлантида".
У номінації "За кращий сценарій" переміг Олег Сенцов за фільм "Номери". Як відомо, сценарій цього фільму писався Олегом, коли він перебував за ґратами в російській в'язниці, та таємно передавався в Україну. З допомогою співрежисера Ахтема Сеїтаблаєва його втілювали на знімальному майданчику.
Утім тема російсько-української війни так чи інакше була однією з головних на фестивалі. Так, приз за найкращу жіночу роль виборола актриса Марина Кошкіна, яка зіграла у фільмі "Забуті" режисерки Дар'ї Оніщенко. Якщо коротко про сюжет, то він про війну, яка нищить усе навколо, і залишається лише стиснути кулаки та не дати зруйнувати себе. Ця боротьба і об’єднала двох, а їхня пристрасть – єдина зброя, щоб не збожеволіти.
Найкраща чоловіча роль – в актора Євгена Ламаха за фільм "Черкаси" режисера Тимура Ященка. Так-так, це про той самий тральщик "Черкаси", який під час захоплення Криму було заблоковано в озері Донузлав і який відчайдушно чинив опір.
У номінації "За кращу режисуру" нагороду отримав Володимир Тихий за фільм "Наші котики, або Як ми полюбили лопати в умовах обмеженої антитерористичної операції з елементами тимчасового воєнного стану". Тут автори вирішили показати війну трохи з іншого ракурсу, з гумором, адже пережити жахіття, що там відбуваються, можна лише так. На фестивалі був присутній і актор Дмитро Тубольцев, який зіграв головну роль у фільмі. Дмитро був активним учасником Революції Гідності, а потім, не роздумуючи, пішов добровольцем на фронт. Мабуть, саме тому, що пережив усе на власній шкурі, йому так блискуче вдалася роль. До речі, кореспондент "Голосу України" взяла ексклюзивне інтерв’ю в Дмитра, тож стежте за нашими публікаціями.
На знімку: Ірма Вітовська, Марина Кривда, Дмитро Тубольцев та Петро Микитюк.
Тим часом за переможців у Короткому метрі, як зізналася голова журі цієї конкурсної програми, актриса театру та кіно Наталя Васько, вони з колегами довго сперечалися, а деякі стрічки довелося передивлятися по кілька разів, аби дійти спільної думки. Одне слово, "тішить, що є за що поборотися. Молодим потрібно давати крила", – зізналася Наталя.
Тож із переможною короною серед Короткого метру з Трускавця поїхав фільм "Схрон" (режисер Оксана Войтенко). Це оповідь про воїнів УПА та боротьбу українців за незалежність. Командир повстанського загону Орест разом зі своєю вагітною дружиною Євою та кількома бійцями переховуються в криївці, проте їх оточує загін НКВС. Капітан загону висуває умову видати йому дружину, або... Орест вирішує прийняти нерівний бій. Драматизму додає й те, що в Єви починаються пологи. Направду, картина дуже емоційна і непроста, як, власне, і наша історія, яку, як відомо, не можна читати без брому. Варто також відзначити дуже професійну гру акторів Дениса Шевченка, Вероніки Шестак, Вадима Курилка. Були й інші відзнаки. Ще одну "Корону Карпат" в Короткому метрі отримав фільм "Ой" (режисер Ольга Золотарьова).
Отримав срібну "Корону" і відомий аніматор Степан Коваль. На фестиваль він привіз одразу кілька своїх робіт, проте нагороди удостоїлась стрічка "Прізвище в кишені" – історія врятування немовляти під час Голодомору.
Не можна не відзначити і сильну картину "Пекельна хоругва", якій хоч і не дісталася нагорода цього фестивалю, проте вона вже має інші і головне – визнання глядача: і дорослого, і дитини. Тож на фільм можна йти родиною. Звісно, зачепила й історична драма "Чорний ворон", особливо подача своєї ролі народною артисткою Наталією Сумською.
Дуже потішили також роботи третьої конкурсної програми, де змагалися представники кінематографічних шкіл України. Як зазначила голова журі цього конкурсу, кінокритик Лариса Брюховецька, це була зустріч із завтрашнім і післязавтрашнім днем. Пані Лариса також відзначила, що нинішні студенти не зосереджуються на внутрішньому я, а виходять на широкий простір і зачіпають болючі для нашого соціуму теми та роблять це якісно.
У змаганні серед кінематографічних шкіл України переміг очікувано лідер кіно-театральної освіти України – Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого. Його представникові довелося кілька разів підніматися на сцену за нагородами. Утім, була відзначена й Харківська школа тощо. Особисто я на одному диханні подивилася документальну стрічку "Депортація 44--46". Одне слово, українське кіно росте, розвивається, з’являється конкуренція, і це дуже добре, бо в перспективі глядач може очікувати на ще якісніше кіно.
Курортна перлина України Трускавець не міг не познайомити учасників фестивалю зі своїми принадами. Відбулася екскурсія в мальовничу місцину Тустань (на знімку) із мандрівкою до давньої фортеці, де знімали фільм "Захар Беркут" та перше українське фентезі "Сторожову заставу".
У завершальний день фестивалю його учасники і численні гості міста-курорту також долучилися до відкриття бронзової дошки на честь фільму-переможця "Корони Карпат" 2019 року – "Мої думки тихі" (режисер Антоніо Лукіч). Під час відкриття міський голова Трускавця Андрій Кульчинський наголосив, що Трускавецька алея кінослави є єдиною у світі, де плит-нагород удостоєні не окремі актори чи режисери, а фільми загалом.
На церемонії закриття фестивалю його генеральний директор Олег Карпин (на знімку) не прощався з учасниками та глядачами, а запрошував усіх приїздити на X ювілейний Трускавецький міжнародний кінофестиваль "Корона Карпат", який уже традиційно відбудеться в Трускавці.
Тож до нових зустрічей, місто-курорт!
Фестиваль відбувся за підтримки Державного агентства України з питань кіно, Українського культурного фонду, департаменту культури Львівської облдержадміністрації та Трускавецької міської ради.
Фото автора та із сайту фестивалю.
