Величезні водні поверхні «зацвітають», а тонни синьо-зелених водоростей не дають можливості ані відпочивати людям, ані рухатися суднам і човнам. Вода перетворюється на небезпечний для життя людей бульйон, у якому зміяться водорості.

Нині в Україні не вживають заходів боротьби з навалою водоростей, і люди терпляче чекають на зниження температури повітря, за якої водорості гинуть. А тим часом розв’язання цієї проблеми просте, як рівнобедрений трикутник. Необхідно просто підключити до боротьби із синьо-зеленими водоростями іншу водорість, яка називається хлорела (на знімку).

І в Україні є одиничний випадок, коли використання хлорели приносить просто приголомшуючий результат — морські агресори гинуть за кілька годин.

Одеський фермер і ресторатор Самвел Мкртчян (на знімку) сім років тому абсолютно випадково довідався про існування хлорели і її застосування: вирощування великої рогатої худоби, свиней, курей, розвиток рослинництва, очищення стічних вод, оздоровлення водойм, вирощування риби. Він почав використовувати водорість у своєму фермерському господарстві й досяг просто феноменальних результатів.

Від фермерського господарства — до порятунку екології

Фермер Самвел Мкртчян створив поки що єдине у країні дослідне виробництво з культивування зеленої водорості з використанням інноваційної, підтвердженої екологічними сертифікатами технології.

У Самвела немає спеціальної — хімічної, біологічної — освіти. Але є така рідкісна в наші дні якість, як почуття нового, упевненість у цілющих властивостях хлорели і прагнення допомагати людям.

У промислових масштабах культивування хлорели почалося після Другої світової війни фондом Рокфеллера в співробітництві з японським урядом. У Японії, до речі, особливе ставлення до диво-водорості. Вражає інформація про активне застосування хлорели після атомних вибухів у Хіросімі і Нагасакі — нею очищали водойми, використовували в рослинництві, а щоб очистити організм людей від токсинів, пропонували обов’язково вживати її, і про це навіть робили записи в санітарних книжках, які перевіряли при влаштуванні на роботу. І нині Японія споживає приблизно 450 тисяч тонн хлорели на рік — чи не тому середня тривалість життя японців 80—85 років? Щоб доповнити «портрет» водорості, скажемо, що в її складі — незамінні амінокислоти, насичені й ненасичені жирні кислоти, низка цінних вітамінів і мінералів, мікроелементи. Приміром, вітаміну В12 більше, ніж у яловичій печінці, каротину — у 7—10 разів більше, ніж у шипшині, а хлорофілу в 50 разів більше, ніж у люцерні. Хлорела — найкраще вивчена водорість, і немає практично жодного згадування про який-небудь негативний її вплив на організм людини. Навпаки, це суперпродукт, що має бактерицидні властивості, він зміцнює імунітет, що важливо в умовах нинішньої пандемії, сповільнює процес старіння, зменшує ризик інтоксикації, виникнення онкологічних захворювань, багатьох інфекційних хвороб, допомагає нормалізувати артеріальний тиск, знижує рівень цукру в крові, сприяє швидкому загоєнню ран, працює, як швидка допомога при опіках...

Крім того, хлорела незамінна в сільському господарстві — її застосування, як свідчать дослідження ще в радянські часи, підвищує врожайність на 30—40%, що особливо ефективно в умовах маловодного періоду, а отже, і посухи.

Науковці дають хлорелі зелене світло, а чиновники проти

Хочу заявити, що цей матеріал не має рекламного чи замовного характеру. Мета публікації — розповісти про ходіння по кабінетах одеського фермера, який намагається переконати чиновників у необхідності активного використання хлорели.

Першою відмовкою чиновників була фраза про те, що немає результатів наукових досліджень щодо хлорели. Дослідження, справді, не проводилися. На допомогу Мкртчяну прийшов ректор Одеського державного екологічного університету, доктор технічних наук професор Сергій Степаненко. Було створено дослідницьку групу фахівців, яка в результаті наукових експериментів підтвердила високі якості хлорели.

Департамент екології і природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації офіційно затвердив список підприємств регіону, об’єктів водного господарства, комунальних підприємств, на яких дозволялося використовувати хлорелу.

Ректор Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НААНУ, заслужений діяч науки та техніки України Олександр Бондар порекомендував негайно використовувати хлорелу для порятунку численних озер українського Придунав’я.

Позитивні висновки наукових досліджень щодо хлорели були отримані від науково-дослідного інституту «Держводекологія». 12 українських учених, які вивчали властивості і якості хлорели, дали позитивні, часом захоплені рецензії на надані їм зразки для вивчення. Фермер Самвел Мкртчян одержав 8 сертифікатів якості на виробництво та використання хлорели.

З якою ж метою Самвел Мкртчян звертається до чиновників і депутатів? Він переконує їх, по-перше, у розробленні на п’ять років Комплексної програми з порятунку придунайських озер — Кагул, Сасик, Китай, Кугурлуй, Ялпуг, Картал, Катлабух, придунайських лиманів. По-друге, прийшов час, і чекати вже не можна, включити програму з порятунку озер у бюджет Одеської області. Усі ці роки, нагадаю, фермер просував хлорелу винятково особистим коштом.

Нещодавно фермер Самвел Мкртчян зустрівся із заступником голови Одеської облради Вадимом Шкаровським, який добре знає про властивості хлорели. І вкотре ентузіаст почув слова на кшталт — «Грошей нема, але ви тримайтеся».

На використання суспензії хлорели як добрива в органічному сільському господарстві є Органік Стандарт. Ефективність використання водорості підтвердили в НДІ виноградарства і виноробства імені В. Таїрова та в інституті бджільництва імені П. Прокоповича, є рекомендації «Укрпрофоздоровниці» застосовувати фітованни з хлорелою у всіх санаторно-курортних установах України, однозначну користь підтвердили і в МОЗ. Одне слово, наука і низка офіційних інстанцій висловилися, і не раз.

Проблеми очищення стічних вод можуть зникнути за місяць

Доки чиновники «ганяють» фермера по кабінетах (до слова, за 7 років він побував у 54 кабінетах), в Одеській області поширилися чутки про диво-водорість. До фермера зачастили бджолярі, рибоводи, аграрії і навіть чиновники комунальних служб.

Чому бджолярі? Застосування хлорели в розведенні бджіл дало просто фантастичні результати — бджоли почали «працювати» на 200 відсотків.

— У захваті від хлорели бджолярі, тому що значно збільшується тривалість життя бджіл в умовах дефіциту білкового корму, — розповідає Самвел. — У Петродолинському переконалися в позитивному впливі хлорели на розвиток телят, але далі цього справа не пішла. Відмінний результат отримано на очисних спорудах — зник специфічний запах, стоки добре очистилися. Власник невеликої птахоферми в 2—3 тисячі голів обприскує хлорелою корпуси, дякує. Нині проводимо експерименти у Вінницькій області. Там проблема — відходи спиртозаводів видають такий різкий сморід, що обурилися жителі прилеглих сіл, вимагають закрити підприємства...

Чому чиновники комунальних служб почали шукати зустрічі із Мкртчяном? У місті Чорноморськ (колишній Іллічівськ) стали «погано пахнути» ставки-відстійники стічних вод міської каналізації. Приїхав Мкртчян із суспензією хлорели, яку вилили до каналізаційних труб ставків-відстійників. Неприємний запах зник буквально за два дні.

Досвідом Чорноморська щодо очищення стічних вод зацікавилися в Одеській міській раді, яка вивчає властивості хлорели. Не виключено, що в бюджеті Одеси на 2022 рік з’явиться рядок про використання інноваційної технології очищення стічних вод на станціях біологічного очищення «Північна» і «Південна».

Про прийдешнє

В Україні сьогодні відсутні комплексні дослідження на постійній основі, немає також еколого-економічних оцінок наслідків застосування хлорели, зокрема для лікувальних цілей, а також для дезактивації радіоактивно забруднених ґрунтів. Найбільша перешкода на шляху впровадження хлорели — недостатня економічна мотивація та підтримка цього стратегічно важливого напряму з боку держави, вважає професор кафедри зеленої економіки Державної екологічної академії, заслужений економіст України Тетяна Галушкіна. На жаль, нерозвинений механізм державно-приватного партнерства, який закріплено законодавчо, сьогодні також не «вмонтований» в активізацію цього процесу. Тому необхідні заходи на найвищому рівні, спрямовані на реанімацію раніше проведених досліджень, націлених на підтримку водних і ґрунтових екосистем, оцінку ефективності застосування хлорели в лікувально-профілактичних цілях, що, звичайно, потребуватиме бюджетних асигнувань і преференцій для виробників. Екологічна академія бачить свою участь у створенні платформи для координації та комплексних наукових досліджень, що підтверджують економічну ефективність і екологічну доцільність застосування унікальної та уже технічно відпрацьованої технології культивування хлорели в промислових масштабах, заявляють провідні науковці академії.

Одеська область.

Фото надано автором.

ДОВІДКОВО

Хлорела — рід одноклітинних зелених водоростей Має сферичну форму. Для процесу фотосинтезу хлорелі потрібні тільки вода, діоксид вуглецю, світло.

За своєю поживністю ця водорість не поступається м’ясу й значно перевершує пшеницю. Якщо в пшениці міститься 12% білків, то в хлорелі — понад 50%.

Може також використовуватися для біологічного очищення стічних вод.

Хлорелу можна легко включати в будь-які наявні системи поїння та годівлі тварин, а також при виробництві гранульованого комбікорму.

Ця унікальна водорість із високим вмістом хлорофілу — одна із найдавніших рослин на землі. Відкрив її голландський мікробіолог М. Беєрінк у 1890 році. Відтоді проводилися дослідження хімічного й біологічного складу водорості, вивчався її корисний вплив на здоров’я людей.