Вона акцентувала увагу на найгостріших проблемах, створених окупаційною владою в Криму.

Це безпрецедентна мілітаризація, масові порушення прав людини, переслідування релігійних спільнот — православної церкви України та мусульман Криму, порушення норм міжнародного гуманітарного права, заміщення населення окупованої території громадянами РФ, перетворення Криму та навколишніх вод на військовий форпост в Азово-Чорноморському регіоні.

«Своє панування в Криму Росія намагається закріпити шляхом перетворення його на величезну військову базу та одночасно придушити всі можливі форми протидії окупації», — наголосила перша заступниця міністра, додавши, що на півострові відбувається й знищення та привласнення культурної спадщини України та корінного народу кримських татар і паралельно ведеться активна російська пропаганда, нав’язуються власні історичні наративи. «Така політика спрямована на ідеологічне виправдання агресії, розмивання української та кримськотатарської ідентичності в Криму», — наголосила Е. Джапарова.

Зачепивши безпосередньо «Кримську платформу», перший заступник міністра закордонних справ зауважила, що досі простежувалась відсутність стратегічного бачення щодо звільнення Криму, а також розпорошеність українських та міжнародних зусиль у цьому напрямі. Тож назвала напрочуд важливим той факт, що РНБО напередодні 30-ї річниці Незалежності України схвалила стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму, а Президент її затвердив.

«МЗС напрацювало зовнішньополітичну складову зазначеного документа і наша команда на чолі з міністром Дмитром Кулебою запропонувала Президенту міжнародний координаційний механізм «Кримська платформа», — повідомила вона. І зазначила, що платформа є не лише міжнародним консультативно-координаційним механізмом. «Кримська платформа» — це багаторівневий всеохоплюючий формат, що просуває стратегію і стратегічне бачення політики щодо Криму, консолідує увагу й ресурси світової спільноти та має забезпечити синергію зусиль на міжурядовому, міжпарламентському, неурядовому рівнях та між ними. «Лідерство України тут є ключовим. Цим ми робимо абсолютно чіткий внесок у систему загальноєвропейської безпеки та відновлення порядку», — констатувала Е. Джапарова.

Діяльність платформи, за словами Е. Джапарової, відбуватиметься одразу на кількох рівнях: урядовому, парламентському, експертному та муніципальному. Першим заходом найвищого політичного рівня стане установчий саміт «Кримської платформи», який відбудеться у Києві 23 серпня. «Спільна декларація, яку ми плануємо ухвалити на саміті, окрім формального запуску «Кримської платформи», підтвердить незмінність формули: Крим — це Україна. Засудить злочини Росії в Криму та довкола. Окреслить параметри міжнародної політики деокупації.

Але водночас маємо усвідомлювати: Росія не просто спостерігає за українською ініціативою, вона оголосила її загрозою своїй територіальній цілісності та безпеці і розпочала масштабну роботу з дискредитації цього майданчика, його завдань та цілей», — наголосила перший заступник очільника МЗС. Вона констатувала: «Світ має знати, що відбувається в Криму і на що його перетворили. Тому мета «Кримської платформи» — не дати змоги злочинцю приховати злочини, які тривають щодня, спільно з партнерами відновити справедливість та змусити Росію нести відповідальність за свої злочини».

Водночас голова української делегації в ПАРЄ, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС Марія Мезенцева зауважила: «Ми вже ухвалили конституційною більшістю закон про корінні народи. Але його потрібно далі пропрацювати на міжнародному рівні. Уже цього тижня ми отримали ініціативу потенційної резолюції, звісно, від російської сторони в ПАРЄ, що це не відповідає міжнародному праву, що не враховано інтереси інших нацменшин, найбільша з яких — російська. Ми намагаємось розтлумачити це в рамках листів, інформаційних кампаній. Адже серед 47 країн-членів в Парламентській Асамблеї є депутати, які можуть не зрозуміти наратив закону, навіть знаючи міжнародне гуманітарне право і визначення «корінного народу», що це етногенез, який населяє певну територію, не маючи власної держави для проживання. Вони можуть підписати таку резолюцію і це стане недружнім кроком до України», — зауважила народний депутат.