Сигаретна викладка — на рівні очей дитини. Кольорові пачки у яскравій вітрині приваблюють дітей і залучають їх до куріння.

Фото надано громадською організацією «Життя».

Документ покликаний забезпечити високий рівень захисту здоров’я українців, особливо дітей та молоді, від куріння, що сприятиме зменшенню захворюваності та передчасної смертності від неінфекційних хвороб, зокрема тих, які спричинені вживанням тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин.

Цей законопроект є комплексним, однак у ньому не передбачена будь-яка протидія рекламуванню тютюнових виробів у місцях їх продажу.

На сьогодні в Україні тютюнові вироби та електронні пристрої для куріння у супермаркетах та кіосках можна побачити на вітринах, прикасових зонах і спеціальних стелажах. Вони яскраво та креативно виставлені в рамках або боксах з тютюном. Таке оформлення скеровує молодих людей до думки, що курити — це не тільки прийнятно, а й модно. А для тих, хто кинув курити, викладка тютюну працює як нагадування — потрібно купити нову пачку та закурити. Тож викладка, безперечно, є формою тютюнової реклами. З цим погоджується 72% українців. Але на кого спрямована ця реклама?

Нерідко рекламна викладка сигарет розміщена на рівні очей дитини та поруч із солодощами та іграшками. І на жаль, така тактика приносить результати. За дослідженням ВООЗ, 63% українських дітей віком від 13 до 15 років помічають рекламу тютюну у магазинах та кіосках. Водночас діти і підлітки, які бачать викладку сигарет, мають значно вищий ризик (на 64%) почати курити.

І це не про гіпотетичні загрози здоров’ю, а про цілком реальні. У 2019—2020 роках в Україні вперше за 10 років почала збільшуватися поширеність куріння серед молодих людей. Тільки вдумайтеся, нині кожна п’ята українська дитина віком 13—15 років курить. Середній вік початку куріння для молоді знизився до 16,5 року.

Левова частка українців стає залежними від тютюну ще в дитячому віці. Це призводить до того, що кожного року 85 тисяч українців помирають від хвороб, спричинених вживанням тютюнових виробів.
Одним з важливих інструментів зменшення поширення куріння є ліквідація будь-яких форм реклами тютюнових виробів, яка вже заборонена чинним законодавством — це цивілізаційне рішення вже ухвалено і суспільством, і на рівні законодавства. Заборона видимого розміщення тютюну та електронних пристроїв для куріння у вітринах, що є формою реклами, є логічним продовженням реалізації волі українців. Такий захід підтримують майже 9 з 10 українців. До того ж відсоток підтримки зростає.

Окрім того, Україна має міжнародні зобов’язання щодо заборони стимулювання продажів тютюну. Адже ще у 2006 році держава ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну, положення статті 13 якої однозначно вказують: «Для забезпечення такого стану, при якому в пунктах продажу тютюнових виробів не буде жодних елементів, що стимулюють продажі, Сторони повинні повністю заборонити будь-яке зображення та видимість тютюнових виробів в пунктах продажів, включно з постійними пунктами (підприємствами) роздрібної торгівлі та вуличними торговцями. Дозволяється лише перелік виробів та цін на них у текстовому форматі та без будь-яких стимулюючих продажі елементів».

На жаль, досі яскраві вітрини з сигаретами «полюють» на наших дітей. Ліквідація викладки тютюнових виробів та електронних пристроїв для куріння змінить вигляд міст. Замість яскравої реклами тютюнових виробів, які викликають залежність, українці зможуть звернути увагу на неймовірну архітектуру, а в місцях продажу бачити насамперед здорові продукти, а не агресивну рекламу тютюну.

Наразі викладку тютюнових виробів заборонили понад 40 країн. Серед них Велика Британія, Ірландія, Фінляндія, Грузія, Ісландія, Норвегія, Нова Зеландія, Сінгапур, Молдова, Білорусь, Росія тощо.

Досвід цих держав свідчить, що заборона викладки сигарет істотно впливає на поширеність куріння серед дітей та молоді. Наприклад, Ісландія запровадила таку заборону ще у 2001 році. За перші десять років відсоток підлітків, які курили щонайменше раз на місяць, скоротився майже втричі. У Канаді після заборони видимого розміщення тютюнових пачок у 2010 році відсоток підлітків віком 15—19 років, які курять, зменшився майже вдвічі за дев’ять років. Після цього заходу кількість підлітків-курців зменшилася і в інших країнах.

Утім, тютюнові корпорації активно використовують різні міфи, щоб перешкодити законодавчій забороні викладки сигарет, яка дозволяє залучити дітей та молодь до початку вживання тютюну. Найчастіше можна почути, що заборона викладки начебто не впливає на поширеність куріння, порушує право споживача на інформацію, перешкоджає ринковій конкуренції та взагалі негативно впливає на економіку держави та малий бізнес. Проте всі ці аргументи не витримують жодного критичного аналізу.

Варто зауважити, що викладка сигарет як рекламний інструмент стала популярною після створення в Україні в 2011 році дистриб’юторської компанії-монополіста «Мегаполіс» (з 2016 року перейменована на TEDIS Ukraine). Показово, що ця компанія заснована структурами російського мільярдера Ігоря Кесаєва, який до того ж є власником російського підприємства, що виробляє зброю для військових Російської Федерації. Наразі Кесаєв офіційно не є бенефіціаром або засновником TEDIS Ukraine, проте журналісти стверджують, що компанія все ще з ним пов’язана.

Зважаючи на це, я вніс до законопроекту № 4358 поправки до другого читання, які передбачають заборону рекламної викладки тютюнових виробів та електронних пристроїв для куріння у місцях продажу. Мета цієї поправки — посилити захист дітей та молоді від реклами куріння. Викладка тютюнових виробів та електронних пристроїв для куріння має зникнути з вітрин і прилавків. Адже це дієвий спосіб боротьби з агресивною рекламою тютюну, який допоможе врятувати наших дітей від «втягнення» в куріння та врятує тисячі українців від хвороб, спричинених вживанням тютюну. Сподіваюся, що мої колеги, народні депутати України, підтримають цю поправку, незважаючи на серйозний спротив тютюнових лобістів. Адже від цього залежить здоров’я молодих українців.

Володимир КРЕЙДЕНКО, народний депутат України.