До речі, заснував її у Миколаєві чоловік на ім’я Микола, а допомагає йому син — теж Микола.

Починалося все з того, розповів господар закладу, що якось він потрапив на майстер-клас із виготовлення шоколаду. «А оскільки я був головою благодійного фонду і ми часто робили якісь акції заради збору коштів, то вирішили виготовити щось із шоколаду і продати». До цього Микола Данцев уже пригощав своїми шоколадними виробами друзів і отримував гарні відгуки. Готувалися ретельно, розраховували продати все за два дні, але товар розійшовся вже в перший день. «Це мене неабияк надихнуло, і я вирішив їхати навчатися».

Науку шоколатьє Микола Данцев опанував за кордоном. Згодом узяв участь у конкурсі бізнес-планів і виграв. Як приз мав отримати безвідсотковий кредит плюс безплатне навчання. Але так сталося, що поки всі папери оформлялися, банк, який мав надати гроші, змінив свого власника, тож кредит опинився під загрозою. Але бізнесмен і не думав здаватися, тож відкрив шоколадну майстерню в маленькому цеху площею 12 метрів.

Микола-молодший був тоді зовсім малим, і, щоб хлопчина не заважав батькові, йому вдягали кондитерський ковпак, садовили за стіл, і він щось розмазував, ліпив. Звісно ж, інколи ласував тим шоколадом, та головне — був при ділі. «Йому було смачно, а мені спокійно», — каже батько.

Та якось не встиг старший Микола відвернутися, як у щойно виготовлені цукерки хлопчина повстромляв палички. Каже: це такі чупа-чупси, подарую їх мамі. Так і зробили, загорнули цукерки в фольгу — і вийшов справжній букет. А далі був пост мами в Інстаграмі, і... посипались замовлення.

Ще одна випадковість підштовхнула до іншого виробу. Батько виготовляв із шоколаду маленькі чашечки з блюдечками. Дитині туди наливали гарячий шоколад. Якось горнятко перекинулося, шоколад витік і... застиг. Шоколатьє це знову взяв на озброєння — і з’явився новий виріб.

Непомітно малий Миколка став співавтором, а на мануфактурі з’явилася вивіска «Данцевъ та синъ». Тепер Микола другий, як називає його батько, не просто поїдає смаколики, а й сам їх виготовляє, та ще й з неабияким креативом!

А шоколадна майстерня поступово перетворилася на цікавинку обласного центру, де на майстер-класах побувало понад 5 тисяч дітей. Якось шоколатьє зауважив, що наші діти не дуже знають історію свого міста, його пам’ятки. Тож вирішив виготовляти смаколики і наносити на них символи Миколаєва. Тепер у майстерні можна купити найрізноманітнішу шоколадну продукцію з такою символікою. Її охоче беруть на сувеніри й приїжджі. Якщо ж місцеве чи регіональне начальство їде з візитом чи приймає гостей, то кращим сувеніром вважають саме вироби мануфактури «Данцевъ та синъ». Віднедавна в продажу з’явилися ще й пряники з нанесеними малюнками визначних місць Миколаєва. Словом, креативлять, а заодно займаються просвітництвом.

«Потрібен стратегічний план, — каже пан Микола. — В Миколаєві є велична історична спадщина, яку треба вміти продавати, є герб міста, пам’ятники, у нас багата військова тематика». А поки такого плану немає, шоколатьє вирішив зробити музей, де буде коротка історія шоколаду, а отже, й історія рідного міста.

А ще власник майстерні опікується особами з інвалідністю, і кожна третя гривня від прибутку йде на розвиток дітей з особливими потребами.

Фото автора.