Тут добре зберігся не лише скелет тварини (на знімку), який бачили ще зимівники першої української експедиції, а й м’які тканини, зразки котрих відібрали біологи під час сезону 2021-го. Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр.

«Вчені НАНЦ отримали результати радіовуглецевого аналізу зразків, зробленого в лабораторії у Познані, Польща. Завдяки цьому дослідженню було визначено вік залишків кита: він становить 1350 років (плюс/мінус 30 років)! Тільки уявіть: це означає, що він помер у сьомому столітті, в епоху вікінгів та цивілізації майя, за три сторіччя до княгині Ольги і князя Володимира», — йдеться у повідомленні.

Встановили також, що це синій кит — найбільша тварина в світі, що значно перевищує навіть інших китів. За розмірами щелепи визначено, що ссавець був довжиною 26 метрів і належав до південного (антарктичного) підвиду, найбільшого підвиду серед синіх китів, довжина яких може сягати 33 м, а вага 190 тонн. Отримана інформація дозволить вченим зробити висновки про поширення цих морських велетнів у минулому вздовж берегів Антарктиди та уточнити шляхи їх міграції.

Науковці планують провести також генетичний аналіз, який дозволить знайти нові відомості про еволюцію синіх китів і їх демографію.

«Це відкриття має надзвичайне значення, оскільки загалом у музеях світу є лише кілька десятків скелетів синіх китів, і більшість із них належать іншому підвиду. Внаслідок китобійного промислу до 1960-х синій кит був практично повністю винищений. З 1963 року вид перебуває під охороною, але через незаконний (зокрема, радянський та японський) промисел відновлення популяції не відбувалося. На середину 1980-х, за даними міжнародної китобійної комісії, в світі залишалося не більше 200—1400 особин. Перед епохою промислу антарктичний синій кит був одним з найчисельніших — популяція становила 250—300 тисяч особин», — наголошують у Національному антарктичному науковому центрі.

Попри всі природоохоронні заходи, арктичний синій кит — рідкісний ссавець і в районі станції Вернадського жодного разу не зустрічався. Для відновлення популяції цих морських велетнів необхідно щонайменше 200 років.

Фото зі сторінкиу Фейсбуці Національного антарктичного наукового центру.