«Цей законопроєкт уже розглядався у Верховній Раді, однак тоді голосів для його ухвалення не вистачило, тож його направили на повторне друге читання. Основна зміна (яка з’явилася зараз) — скасування норми, що дозволяла академіям наук не проводити вибори керівників. Після прийняття законопроєкту вибори відбуватимуться у всіх наукових установах без винятку.

Комітет затвердив порівняльну таблицю та рекомендував Верховній Раді прийняти законопроєкт у повторному другому читанні та в цілому (в редакції Комітету).

Комітет також рекомендував Парламенту розглянути та ухвалити в першому читанні, а потім доопрацювати у другому читанні законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо використання в освітньому процесі освітнього мобільного додатку «Мрія», а також використання е-документа про освіту, реєстр. № 13465.

Як автор законопроєкту мав просту мету — офіційно впровадити в українську освіту мобільний додаток «Мрія» та зробити електронні документи про освіту звичним і законним інструментом для учнів, студентів і викладачів.

Особливо хочу зробити акцент на захисті персональних даних. Впровадження додатку «Мрія» в освіті має відбуватися виключно в межах Закону «Про захист персональних даних».

Будь-яка інформація, яку обробляє застосунок, може використовуватися лише у чітко визначених Законом випадках і виключно для освітніх цілей. Наприклад, для організації навчання чи управління системою освіти.

Жодних додаткових або сторонніх обробок даних без згоди користувача чи законних підстав бути не може. Усі процеси мають бути прозорими, контрольованими та відповідати українським і європейським стандартам захисту даних.

Комітет з питань освіти, науки та інновацій також розглянув проєкт постанови про звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо забезпечення доступу до освіти. Проєкт зареєстрували понад 80 народних депутатів. Автори пропонують звернутися до Уряду з вимогою змінити Порядок і умови надання освітньої субвенції, щоб скасувати норму, яка з 1 вересня 2025 року скасовує фінансування шкіл (крім початкових, спеціальних та навчально-реабілітаційних центрів) з кількістю учнів менше 45, а з наступного року — менше 60 учнів.

Це рішення ухвалили півтора року тому. За останніми оперативними даними МОН, таких шкіл зараз 56 по всій країні. Але кожна школа важлива, особливо у гірських та прифронтових районах, де гостро стоїть проблема підвезення учнів.

Питання не стосується автоматичного закриття шкіл, адже рішення про ліквідацію ухвалюють громади. Якщо ж заклад втрачає фінансування з державної субвенції, його мають утримувати коштом місцевого бюджету або реорганізувати (наприклад, приєднати як філію до опорної школи).

Питання важливе та потребує ретельного вивчення, щоб прийняти зважене та правильне рішення. Тому Комітет доручив МОН:

- до п’ятниці зібрати повну та актуальну інформацію по всіх школах, які підпадають під критерій «менше 45 учнів» (а з наступного року — «менше 60»), а також дані про наявні та заплановані шкільні автобуси й залишки освітньої субвенції у громадах та областях, де ці школи розташовані;

- провести переговори зі Світовим банком щодо можливості коригування індикаторів програми LEARN, щоб уникнути фінансових втрат і зберегти доступ дітей до освіти;

- підготувати пропозиції та погодити їх з Мінфіном щодо використання вивільнених коштів освітньої субвенції (після реорганізації шкіл) на закупівлю автобусів, підтримку шкільної мережі або інші освітні програми;

- врахувати у подальшій роботі пріоритетне забезпечення транспортом громад, які після оптимізації мережі потребуватимуть підвезення дітей, а також окремо проаналізувати ситуацію у прифронтових і гірських районах, де може бути доцільним продовжити державне фінансування таких шкіл.

Від себе також попросив проаналізувати цьогорічні результати НМТ у цих 56 школах, щоб зрозуміти рівень їхньої успішності», — повідомив Сергій Бабак.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.