Вона спрямована на повернення людей віком 50+ на ринок праці та подолання кадрового дефіциту в Україні.

Результати дослідження «Ринок праці після 50 років: що насправді думають роботодавці — і що з цим робити» були представлені під час дискусії в агентстві ІнтерфаксУкраїна. Дослідження провів Український центр соціальних реформ Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України. У центрі уваги науковців — концепція так званої срібної економіки, тобто активного професійного довголіття. Науковці аналізують не лише ставлення роботодавців до працівників старшого віку, а й бар’єри, які самі люди 50+ часто створюють через внутрішні стереотипи щодо власної конкурентоспроможності. Наступний етап дослідження буде присвячений безпосередньо погляду самих людей старшого віку на роботу, перенавчання та професійну реалізацію. Директор Інституту демо- графії та досліджень якості життя академік НАН України Елла Лібанова у своєму висту- пі наголосила, що Україна не може будувати стратегію еко- номічного відновлення лише на очікуванні повернення мігрантів. За її словами, го- ловним ресурсом мають ста- ти внутрішні резерви країни — насамперед люди старшого віку та люди з інвалідністю. «Категорія 50+ — це не проблема соціального забезпечення, а один із найбільших нереалізованих ресурсів укра- їнської економіки», — підкрес- лила Елла Лібанова. Вона звернула увагу, що рі- вень економічної активності людей старшого віку в Україні залишається значно нижчим, ніж у країнах Європи. Зокре- ма, лише приблизно 15% лю- дей з інвалідністю в Україні залучені до роботи, тоді як у європейських країнах цей по- казник сягає 60%. На думку науковиці, без зміни підходів до зайнятості старшого покоління Україна ризикує зіткнутися з критичним дисбалансом між працюючими та пенсіонерами. Саме тому важливо не лише долати упередження роботодавців, а й змінювати суспільні поведінкові моделі та відмовлятися від стереотипу, що після 50 років людина автоматично втрачає професійну цінність. Окремо Елла Лібанова наголосила на необхідності переходу від моделі «роботи заради виживання» до моделі активного професійного довголіття, коли люди продовжують працювати завдяки наявності мотивації, умов та можливостей для самореалізації. Під час дискусії також ішлося про міжнародний досвід підтримки зайнятості людей старшого віку — зокрема механізми державного стимулювання роботодавців, податкові пільги та програми дофінансування працевлаштування. Учасники заходу наголоси- ли, що саме експертне середо- вище НАН України сьогодні формує наукову базу для дер- жавних рішень у сфері ринку праці, демографічної політики та розвитку людського капіта- лу в умовах війни й повоєнно- го відновлення країни.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.