«У мого зятя Олександра Паньковця, який чотири рази був в АТО, та доньки Вікторії семеро дітей. Живуть у найманій однокімнатній квартирі. Оскільки до 1 вересня зібрали все необхідне для школи чотирьом дітям, а для найстаршої моєї онуки — для інституту, то вже на оплату комунальних послуг грошей забракло. Вони не мали коштів, щоб розрахуватися за електроенергію, і найману ними квартиру енергетики відключили від мережі, — розповідає Людмила Троцюк. — То вже кілька днів багатодітна сім’я живе в темноті, терпить великі незручності, бо не працюють   ні холодильник, ні пральна машинка, ні конвектор, з допомогою якого в ці холодні вересневі дні трохи обігрівали найману квартиру в  старому будинку. Діти — учні молодших класів — не мають змоги в темноті повчити уроки…

У мене через низьку пенсію обмежені можливості, щоб допомогти дітям й онукам. І все ж нашкребли тисячу гривень, які донька занесла в енергоустанову як оплату, попросила реструктуризувати борг, але їй відмовили. Ми всі стурбовані тим, як виплатити борг, щоб нарешті підключили до електромережі, і як надалі розраховуватимемось за комунальні послуги, котрі будуть ще вищими. Адже сім’я не має великих статків. Треба ж на харчі дітям гроші, до зими дещо з теплого одягу прикупити…»

Про цей дзвінок випадково розповіла депутату Рівненської обласної ради Ігорю Ясенюку (на знімку). Він відреагував: «Допоможу цій багатодітній сім’ї». Я дала координати костопільчанки. А вже через кілька годин Людмила Троцюк телефонувала і дякувала Ігорю Євгеновичу, який власними коштами допоміг сім’ї атовця погасити борги за використану електроенергію.

— У наш складний і непростий час важливо підтримувати, допомагати один одному. А ця сім’я заслуговує на таку підтримку. Адже її глава Олександр захищав наш мир і спокій на сході. Та й сам я з багатодітної сім’ї, нас батьки виростили п’ятеро, то знаю ціну копійці, — аргументував свій благородний вчинок депутат Рівненської обласної ради Ігор Ясенюк (батько трьох дітей), на рахунку якого й інші благодійні справи.

Ми теж вдячні Ігорю Ясенюку за його чуйність, вміння співпереживати та допомагати тим, хто того найбільше потребує.