АТ «Радсад» має у своєму розпорядженні 819 гектарів виноградників.

На одних інформаційних ресурсах пишуть, що врожайність винограду буде неоднорідною, але кращою, ніж торік. Інші спеціалісти переконують, що через холод навесні, літні зливи та хвороби на Одещині та Миколаївщині врожай винограду цього року буде у п’ять-шість разів менший за торішній. Звісно, є загальні тенденції, пов’язані з кліматичними умовами та природними несподіванками. А є людський чинник. Якщо господар дбайливий та професійний, то і виноград в нього вродить, незважаючи на будь-які прогнози. Про те, як триває збирання врожаю в одному з найбільших виноградарських господарств країни — АТ «Радсад», дізнався «Голос України».

Гармонія краси і праці

Підприємство вступило в активну фазу збирання врожаю. Уже декілька днів сотні працівників збирають аліготе — технічний сорт винограду, який іде на виробництво сухих та шампанських вин. Цьогоріч аліготе зростає на 98 родючих гектарах радсадівських земель. Урожай високий, доходить до 170 центнерів з гектара. Хоча його збирання у зв’язку з погодними умовами відтермінували на два тижні. Команду «на старт» виноградних «жнив» дають співробітники лабораторії підприємства. Саме вони роблять аналізи на вміст цукру та на кислотність, висловлюють свої пропозиції. Звісно, головне слово за агрономом.

У господарстві збирають аліготе.

Про загальноукраїнські та місцеві прогнози та про причини низької врожайності розповів головний агроном АТ «Радсад» Микола Корнієнко. «Насправді на винограді позначилися наслідки минулорічної посухи. Наприкінці літнього і початку осіннього періоду лоза не отримала достатньої кількості вологи, — переконаний він. — Додали мінусу і коливання температури повітря взимку, коли доходило до 21 градуса морозу, що призвело до загибелі плодових вічок. У Радсаді також постраждали окремі сорти винограду. Проте аліготе радує».

Бригадир Антоніна Стоєва розповіла, що нині на ділянці працюють десять робітників її бригади, всі — мешканці села Радсад. За день у середньому збирають до 1 200 кілограмів. «Люди працюють чітко та злагоджено, бо мають великий досвід. — До того ж є, звісно, і матеріальна зацікавленість. За один місяць збиральної кампанії можна заробити до 20 тисяч гривень». Нині радсадівці зібрали врожай з 35% площ. Знадобиться ще місяць, аби завершити основні роботи на виноградниках.

Завдяки людям праці родить виноград.

Успіх радсадівців цілком закономірний. Бо він, як і в поезії Максима Рильского «Троянди й виноград», відтворює «красиве і корисне». Коли праця стає творчістю, то й урожай буде достойним.

Агроном за покликанням

Творчістю стала праця для головного агронома господарства Миколи Корнієнка, якому до 30-річчя Незалежності України присвоєно почесне звання заслуженого працівника сільського господарства України.

У зоні його відповідальності — 819 гектарів виноградників. З них 614 — плодоносні, решта — молоді, які почнуть плодоносити через два-три роки. Загалом нараховується понад 20 сортів столових і технічних культур, які йдуть на виноматеріал. Перевагу надають європейським сортам, таким як аліготе, каберне-совіньон, іршаі олівер, ркацителі, сапераві, трамінер, піно. Є виноград української селекції, такий, як одеський чорний, сухолиманський білий, бастардо магарацький та інші.

Микола Миколайович щиро радіє тому, що підприємство наразі входить до складу одного з найбільших алкогольних холдингів Східної Європи — Баядера Груп. Налагодилося сільськогосподарське виробництво, стали зміцнюватися економічні зв’язки, «Радсад» повернув собі статус одного з найбільших платників податків в скарбницю громади і держави в Миколаївському районі. Тішиться і як спеціаліст. Адже згідно зі стратегією компанії поступово виноградники оновлюються. Щороку на місці старих виноградників, які вже віджили своє, висаджуються нові — на площах від 80 до 120 гектарів. Якщо компанія йде на такі величезні витрати, значить зацікавлена в розвитку «Радсаду». Значить, є в нього гарантоване майбутнє.

А обурює головного агронома відсутність захисту на державному рівні українського ринку вина від неякісного дешевого іноземного засилля винної продукції. Каже, це зневажливе ставлення до українського вина колись озвучив один можновладець, мовляв «українське вино годиться хіба що для того, аби маринувати в ньому шашлик». Звісно, образливо.

Микола Корнієнко 41 рік працює у сфері виноградарства.

Насправді якість радсадівського виноматеріалу одна з найкращих в країні. В цьому переконаний і Микола Корнієнко, і головний винороб підприємства Михайло Соловей. Обидва все життя присвятили вирощуванню винограду та виноробству. «Я з дитинства на винограднику. Культура така, що затягує, хочеться працювати, ходити біля неї. Ну, а загалом сільське господарство — це щодня відкриття чогось нового: рік на рік не схожий, день на день. Можна постійно експериментувати і досягати дедалі більших і кращих результатів. Загалом є куди рости», — ділиться Микола Корнієнко.

Головний агроном — оптиміст. Він переконаний, що на державному рівні буде приділено більше уваги розвитку виноградарства та виноробства. Такий висновок зробив після того, як підприємство відвідав народний депутат Олександр Пасічний. «Коли він побачив наше підприємство та виноградники, відразу запитав, яка потрібна допомога, підтримка, — розповів Микола Корнієнко. — І відтоді він переймається життям «Радсаду», морально його підтримує. Сподіваюсь на те, що він зможе обстояти інтереси виноградарів і у Верховній Раді України. Мені імпонує його щире бажання налагодити виробництво фірмового радсадівського вина».

...Збирання винограду — дійство, яке заворожує. Насправді ідеальне поєднання краси та праці. Красу випромінюють золоті грона винограду, налиті сонцем. А труд виноградарів, хоч і важкий, але приносить їм справжнє задоволення і радість.

Миколаївська область.

Фото автора.