Ключове завдання — економічне зростання і зниження еконавантаження

Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олена Криворучкіна наголосила, що Україна сьогодні не може відкладати вирішення екологічних проблем і чекати. За її словами, для того щоб бути в загальновизнаних глобальних світових трендах, нашим промисловим підприємствам ще багато чого не вистачає. Так, більшість із них не досягли своєї нижчої планки, не впровадили кращі доступні технології.

«Знаю про ініціативи бізнесу та представників громадськості щодо виділення екологічних коштів на модернізацію. Більшість членів комітету згодні з тим, що в перспективі ми працюватимемо над тим, щоб впроваджувалися економічні інструменти екомодернізації. Саме в такому контексті разом з Комітетом економічного розвитку ми здатні створити для цього нормальні умови. Ключове завдання — не збільшення навантаження на бізнес, а економічне зростання разом зі зменшенням навантаження на довкілля», — зазначила народний депутат.

Вона також звернула увагу, що Кабінет Міністрів рекомендував законопроект «Про екологічне страхування», а водночас робоча група в екологічному комітеті Верховної Ради напрацювала законопроект «Про громадянську відповідальність за екологічну шкоду, завдану у результаті експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки й їх фінансове забезпечення».

«Цей законопроект не обмежується лише екострахуванням, а створює умови вибору для промислових підприємств між фінансовими гарантіями й екологічним страхуванням», — сказала Олена Криворучкіна.

Дієві закони, а не норми заради норм

Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Руслан Стрілець зазначив, що сьогодні ведеться активна робота над цілою низкою постанов, які регулюватимуть цей напрямок. Поставлена мета — знайти баланс між трьома учасниками: громади, держава та бізнес. Для цього необхідно врегулювати правила гри. Щоб усі розуміли, що потрібно робити в тій чи тій ситуації. «Для цього ми пропонуємо наш законопроект № 5339, що вносить зміни до закону про атмосферне повітря. Це питання багато років не було врегульовано. Воно стосується й видачі дозвільних документів, і взаємодії великих промислових підприємств із органами місцевого самоврядування, і порядку проведення громадських обговорень під час видачі дозвільних документів. Останні десять років ці питання вирішували як кому заманеться — єдиних правил не було», — повідомив Р. Стрілець.

Також він розповів про те, що багато часу та сил у міністерстві сьогодні витрачають на цифровізацію всіх адмінуслуг і відкриття реєстрів — щоб уся екологічна інформація була доступна кожному громадянину. Вже сім адмінпослуг, які доступні онлайн. Усього ж таких послуг у сфері довкілля — 29.

«Ми запустили онлайн-платформу «ЕкоСистема». Там є доступні адмінпослуги. Найближчим часом очікуємо постанови уряду, що зробить її єдиною точкою введення інформації, єдиною платформою для взаємодії громад, держави та бізнесу. Також найближчим часом міністр презентуватиме Реєстр викидів і перенесень забруднювачів — єдину карту, на якій буде доступна вся екологічна інформація», — сказав Р. Стрілець.

Коментуючи законопроект «Про управління відходами» (№ 2207-1д), заступник міністра зазначив, що цей документ кожна громада чекає вже кілька років. «Він запустить сучасну й дієву реформу, яку буде засновано на 98-й Європейській директиві. Це дасть змогу дати гарантії й інвесторам будівництва відповідних потужностей, і налагодить нормальну співпрацю органів місцевого самоврядування із громадянами, і запровадить відповідальність за невиконання цього закону», — підкреслив він, зазначивши, що в сьогоднішньому законі про відходи є безліч норм, які зафіксовані, є сучасними й хорошими, але вони просто не виконуються через те, що або мале покарання, або покарання взагалі відсутнє.

Підтримають громади — буде реалізація

Акцент на форумі також було зроблено на пошуку рішень для озеленення й екотрансформації економіки, на зменшенні техногенного навантаження, циклічній економіці та принципах сталого розвитку.

Президент Професійної асоціації екологів України (ПАЕУ) Людмила Циганок найважливішим завданням вважає об’єднання заради діалогу. На її думку, останніми роками головною перешкодою для трансформаційних процесів є саме відсутність конструктивного діалогу між владою, бізнесом і громадами. Відсутня і платформа, де люди з одного боку можуть почути один одного, а з другого — знайти ці вирішення.

«Тільки вивчивши проблему зсередини, розуміючи, з якими проблемами стикається державний екологічний контроль у регіоні з одного боку й із чим живуть реальні підприємства реальних секторів економіки з другого, ми бачимо ті нюанси, які можуть стати перешкодою в реалізації великих реформ», — підкреслила Л. Циганок.

Віце-президент ПАЕУ з екотрансформації бізнесу Владислав Антипов вважає, що в питанні екології потрібно шукати баланс між екологією й економікою.

Нинішній екофорум охоплює п’ять найбільших вузлових регіонів. Це дає шанс почути всю Україну, всі сфери господарювання. І дати законодавчому та виконавчому органам центральної влади реальні напрацювання не від експертів-теоретиків, а саме від практиків, які згодом буде втілювати ці закони в життя.

Організаторами форуму виступили Професійна асоціація екологів України (ПАЕУ) і Національний центр сталого розвитку.