Павло Віктор на уроці.

Завдяки своєму ставленню до професії викладач фізики Рішельєвського наукового ліцею в Одесі, заслужений учитель України, відомий відеоблогер Павло Віктор вийшов до фіналу престижної національної премії для педагогів Global Teacher Ukraine 2021.

Павло Андрійович виклав в YouTube уроки фізики з 7-го по 11-й класи. Кількість їх переглядів перевалила за 43 мільйони, а кількість підписників каналу перевищила 800 тисяч. Дуже дякують йому учні сільських шкіл, де фізику змушені читати вчителі інших дисциплін, і рівень викладання невисокий. Хтось дякує педагогу за те, що його уроки допомогли скласти ЗНО з фізики на 200 балів. Хтось багато років по тому, подивившись уроки разом зі своїми дітьми, нарешті зрозумів закони Ома і всесвітнього тяжіння, які в школі, на жаль, залишилися абсолютно неосвоєними. Ось чи можна після такого говорити, що фізика школярам нецікава? Напевно, річ в іншому. У тому, наскільки сам педагог знає і любить свій предмет і як він зуміє знайти шляхи, щоб зацікавити вивченням фізики своїх учнів.

Щоправда, сьогодні дуже багато того, що відбувається в системі шкільної освіти, турбує досвідченого педагога.

Насамперед визначення МОНом педагога як «особи, яка надає освітні послуги». Такі формулювання часто можна зустріти в офіційних документах міністерства. На думку Павла Віктора, в уявленні багатьох батьків це одразу перевело вчителів у розряд обслуговувального персоналу. На нього можна натиснути, змусити поставити дитині вищу оцінку, ніж вона того заслуговує. Павло Андрійович уже пройшов через такі ситуації. І тому переконаний: нинішнє формулювання має бути обов’язково змінено. Педагога не можна називати «особою, яка надає освітні послуги». Але для учнів створено ще більше проблем.

— Коли дитині не ставлять оцінки в початковій школі, це переводить її в якийсь розм’якшений стан, — каже Павло Віктор. — Приходячи додому, вона каже мамі, що все гаразд, і вона вірить цьому. Так відбувається доти, доки не починають ставити оцінки, і тут з’ясовується, що дитина безнадійно відстала. Цього не сталося б, якби від самого початку виставляли оцінки. Тоді мама могла б вчасно втрутитися і допомогти виправити ситуацію. Не згоден, що виставляння оцінок травмує дитину. Відсутність оцінок порушує природне прагнення дітей змагатися. Воно особливо яскраво виявляється в підлітковому віці.

Якось проводилася Соросівська олімпіада. За її умовами кожен учасник не повинен знати результати інших. Їм підсумковий результат видавали написаним для кожного на окремому папірці. Так ось діти зібралися і розглядали ці папірці, з’ясовуючи, скільки у кого балів. Це природно. Тому треба з дитинства вчитися не обходити гострі кути, а долати важкі ситуації. Як дитина, для якої увесь час створювали тепличні умови, зможе обстоювати себе в дорослому житті?

Не розуміє Павло Віктор і запровадження інтегрованих курсів. Тут його точка зору базується на розумінні внутрішньої логіки і структури, властивих будь-якій науці. Спроба їх об’єднання — це як покласти до однієї тарілки борщ, кашу з котлетою і компот. Вийде абсолютно неїстівна страва. Вивчення інтегрованих курсів може різко збільшити кількість людей, які не розуміють різниці між фізикою та географією, хімією й біологією.

На думку педагога, чималу шкоду завдала відмова в шкільному курсі від доведення теорем і розв’язання якісних задач. Фраза, мовляв, навіщо це робити, адже ніде потім доводити ці теореми не доведеться, занадто лукава і небезпечна:
— Спортсмени штангу піднімають не тому, що будуть займатися цим усе життя, — каже Павло Віктор. — Це тренує тіло. Доказ теорем і розв’язання якісних задач формує логіку мислення, допомагає зрозуміти, наскільки тісно все, що відбувається в навколишньому світі, взаємопов’язано. Людина, яка навчилася добре логічно мислити, зможе застосовувати це в будь-якій сфері діяльності, в оцінці того, що відбувається в її житті, у житті інших людей. Та й слухаючи різні точки зору з того чи іншого питання, проаналізувавши і оцінивши їх, зможе без зусиль визначити правильну. Маріонеткою, яка не має власної думки, така людина не стане.

Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) Павло Віктор порівнює з дресурою. Якщо зробиш правильний трюк — отримаєш ласощі, якщо неправильний — покарання. Так і зі ЗНО.

— ЗНО треба розглядати як окрему дисципліну, з фізикою безпосередньо не пов’язану, — каже Павло Андрійович. — Ми готуємо хлопців і дівчат до здачі ЗНО, пояснюємо, як отримати максимально можливий результат. Але найнадійнішою вакциною від ЗНО в Рішельєвському ліцеї стали усні іспити. На них діти вчаться висловлювати власну думку, доводити свою точку зору. По тому, як школяр говорить, можна легко оцінити, як він мислить. Це дуже важлива навичка, необхідна людині всюди. І багато наших випускників неодноразово говорили мені, наскільки їм допомогли усні іспити.

Колись для самого Павла Андрійовича захоплення фізикою почалося зі спостережень за батьком, який припаював радіодеталі. Конденсатори нагадували іриски, резистори були такими яскравими... А потім сталося диво — радіо зазвучало. Тому він і сьогодні переконаний: дітей треба обов’язково дивувати. У рамках шкільної програми з інтегрованими курсами це зробити складно. А ось гуртки, студії, факультативи, орієнтовані на зацікавлених, тих, хто цікавиться фізикою й має до неї здібності, потрібні обов’язково. Тому час згадувати про станції юних натуралістів, малі академії наук, які завжди допомагали відшукати таланти і не давали їм загубитися.

Одеська область.

Фото надано автором.