Минулої середи, 6 жовтня, генеральний адвокат вищої судової інстанції Євросоюзу — Європейського суду в Люксембурзі — став на бік Nord Stream 2 AG. Він висловив сумнів щодо попереднього рішення нижчої інстанції.
Генеральний адвокат Міхал Бобек зазначив у своєму висновку, що постанова Суду ЄС, ухвалена в травні 2020 року, помилкова, і її слід переглянути. Тож він порекомендував суду повернути справу нижчої інстанції для нового розгляду. І хоч висновки генерального адвоката не мають зобов’язуючого характеру для суддів Європейського суду, вони часто виконують такі рекомендації. Тож слід дочекатися його рішення щодо цього.
Тим часом від нього якщо не повністю, то значною мірою залежить доля газопроводу «Північний потік -2», будівництво якого завершено. Принаймні без цього транзит працювати не зможе.
Нагадаю, що компанія Nord Stream 2 AG торік у липні подала апеляцію на рішення Суду ЄС, котрий відхилив її позов проти дії норм Газової директиви ЄС стосовно газопроводу. Його оператор вважає цю норму порушенням правових принципів ЄС про рівноправне звернення і пропорційність. Також він вимагає скасувати її дії щодо газопроводу «Північний потік-2».
Поясню. Газова директива ЄС є часткою Третього енергопакета. Крім того, вона передбачає звільнення від її правил газопроводів із третіх країн, будівництво яких повністю завершене до 23 травня 2019 року, коли директива набула чинності. Вона поширює правила ринку ЄС на газопроводи із третіх країн. А також зобов’язує операторів трубопроводів виокремити на рівні власності транспортні операції і запровадити недискримінаційну систему доступу третіх постачальників до систем передачі і розподілу на основі оприлюднених тарифів.
Для проекту «Північний потік-2» це означає, що оператором газопроводу має виступати незалежна від «Газпрому» компанія. До того ж 50% потужності труби слід зарезервувати під прокачування газу від інших постачальників. Що ніяк не влаштовує російського газового монополіста — компанію «Газпром», яка є і виробником, і транзитером вуглеводнів.
Тим часом на тлі з’ясувань, хто, як і за якими правилами має постачати блакитне паливо до Європи, на її газовому ринку зчинився переполох. Приміром, німецькі ЗМІ заговорили про «історичні рекорди» ціни на газ, яка сягнула 2000 тис. дол. за 1 тис. куб. м! Щоправда, за кілька хвилин після такого повідомлення з’явилося інше: ціна почала знижуватися. За даними біржі ICE Futures, оприлюдненими німецькими ЗМІ, вперше з початку жовтня вона спустилася нижче 1 тис. дол. за 1 тис. куб. м газу.
Водночас низка фінансових видань повідомила, що на падіння цін вплинула заява російського президента Володимира Путіна, опублікована у Financial Times, про готовність не лише виконувати умови укладених угод, а й забезпечувати додаткові поставки вуглеводнів.
Також у ЗМІ з’явилися коментарі, що дорожнечу газу спричинила політика європейських країн, у тому числі Німеччини, які… не подбали про те, щоб прокачати замовлене паливо, а також і додаткові обсяги заздалегідь. Тому виник його дефіцит, що спричинило зростання цін на нього. Тож висока ціна газу — це ціна страху залишитися без світла і тепла. За що й доводиться платити зараз...
Про такий чинник пише, зокрема, видання REGNUM, яке посилається на прес-службу уряду ФРН, котра оприлюднила думку канцлера Ангели Меркель щодо цього. Глава кабінету зазначила, що «висока ціна на газ, яка спостерігається останніми тижнями на європейському паливному ринку, може вказувати на недостатній обсяг замовлень ЄС на блакитне паливо з Росії».
Також канцлер повідомила, що така ситуація має бути вивчена ще до засідання Ради ЄС у Брюсселі, котре відбудеться 11 жовтня. Глава уряду ФРН заявила, що це питання буде повторно порушене під час засідання.
Берлін.
