Запорізький аеропорт.

А збільшені на тлі закриття кордонів апетити вітчизняних отельєрів і погіршення екологічної ситуації на українських морських узбережжях роблять поїздки на місцеві курорти безглуздими. Розбудовувати ж внутрішні локації в регіонів руки не доходять. Про те, що відбувається в туристичній сфері, «Голосу України» розповів директор відомого запорізького туристичного агентства «Августин» Володимир Бобрикін.

За час карантину операторам довелося відмовитися від цілої низки напрямків. Майже рік була закрита для туристичних відвідувань Європа. Нині потроху вона почала відкриватися. Й досі недоступна екзотика Шрі-Ланки, Таїланду та Індії.

Довелося відмовитися від таких популярних напрямків, як Італія та Іспанія, автобусних екскурсій в Угорщину, Польщу і Чехію. Цього року ніхто туди не їде. Відповідно, основна концентрація перейшла на Єгипет, Туреччину, Чорногорію, Албанію та Болгарію.

Під час локдаунів «Августину» доводилося йти в онлайн — не могли приймати туристів. На три місяці повністю зупинили роботу. Заморозили раніше заброньовані заявки: гроші не пропали — оператори залишили їх на депозитних рахунках. Коли відновилася польотна програма, їх розморозили.

Немає стабільності — немає розвитку

За його словами, нині ніхто в принципі не розробляє нові туристичні продукти — побоюються. Наприклад, відкрилися для туристів Австрія, Німеччина, Чехія. Але кажуть, що поступово ці країни закриватимуться. Ситуація погіршується. Так, якщо раніше в Німеччину можна було летіти за ПЛР-тестом, то сьогодні потрапити туди можуть тільки вакциновані. Тому оператори навіть не роблять жодних кроків щодо розвитку яких-небудь напрямків.

Варто зазначити, що протягом нинішнього сезону проблем зі скасуванням рейсів через несподіване закриття країн майже не було — траплялися лише поодинокі випадки, коли рейси переносилися через поломки літака. Були нюанси, пов’язані з тестами. Наприклад, туристи готувалися в Туреччину, знаючи, що там в’їзд без тестів. І тут турецький уряд ухвалює рішення, що через два дні туристів прийматимуть тільки з тестами. Людям доводилося негайно вирішувати питання і нести додаткові непередбачені витрати.

За всіх часів непоганий і стабільний дохід агентствам давало попереднє довгострокове бронювання турів. Раніше глибина продажів доходила до року — люди, які щойно повернулися з відпочинку, могли планувати його на наступний рік. Це було і вигідно, і цікаво — особливо при виборі автобусних турів. Сьогодні бронюють за місяць-півтора. Але навіть ті тури, які повинні відбутися за тиждень, можуть бути скасовані.

Курортники голосують гривнею

Україна дала можливість відпочивати лише в Карпатах, на Азовському та Чорноморському узбережжях. Але, розуміючи попит, місцеві домоволодіння підвищили ціни майже вдвічі. Якщо раніше на Азовському морі можна було знайти бюджетний номер за сто гривень на добу з людини без вигод, то нинішнім літом ціна стартувала від двохсот. І це кімната на три ліжка без комфорту. При цьому ефективно не борються з медузами та комарами, не прибирають водорості.

Тому вже з початку серпня декілька достатньо великих баз почали згортати свою роботу і тепер виставляються на продаж. Бізнес став нерентабельним. Нереально утримувати велику базу при слабкому її заповненні. Усе з’їдає зарплата персоналу, утримання території та комунальні платежі.

«У Києві ведуться розмови про те, щоб перетворити ту само Кирилівку на міжнародний центр відпочинку з базами та готелями класу «Білуга+» (одна з найдорожчих у селищі, де вартість номера досягала 9 тисяч гривень за добу). Але відпочивати на Азовському узбережжі за такими цінами не зовсім адекватно. Звичайно, є люди, які через певні причини не можуть виїхати за кордон. Але із цифрами не посперечаєшся», — зазначає директор агентства.

Так, у вересні відбувся виліт із Запоріжжя в турецький Мармарис — відпочинок на шість ночей з повним пансіоном у чотиризірковому готелі на двох коштував 7 700 гривень. І такі пропозиції бувають приблизно раз на два тижні. У номері є телевізор, холодильник, кондиціонер, санвузол тощо. Харчування за системою «усе включено». Номер такого рівня без харчування на Азовському морі на двох коштуватиме майже 1 200 гривень за добу або 7 200 гривень за шість ночей.

Додаємо триразове харчування у звичайній їдальні без алкоголю — 600 гривень на день на двох — плюс
3 600 гривень. Одержуємо вже 11 тисяч. А ще дорога. І при цьому через медуз у море не зайти, а ввечері через комарів з будинку не вийти. Запитання: хто поїде на Азовське узбережжя?

На думку представників туристичної галузі, інвестори все це розуміють і вкладати гроші не поспішають. Щоб з’явився курорт європейського рівня, повинні бути не тільки інвестори, а й дотації держави. Зокрема і на вирішення екологічних питань.

Наприклад, поставили сітки від медуз — так, вони не запливають. Але ж воду це не очистило. Експерти вважають, якщо не вжити адекватних екологічних заходів — усе загнеться через три-чотири роки.

Час втрачених можливостей

Володимир Бобрикін упевнений, що ситуацію можна було б використовувати для розвитку туристичного бізнесу в Україні, його внутрішніх продуктів. Для цього потрібно підтягнути інфраструктуру територій, забезпечити дотації для туристичного бізнесу. Але країні було не до туризму.

Наприклад, острів Хортиця є дуже гарним рекреаційним об’єктом, де можна зробити відмінний парк на рівні з харківським парком Горького — з атракціонами, живими куточками, цікавими локаціями, вичищеними доріжками, персоналом. Або взяти за приклад тамтешній безплатний парк Фельдмана з величезною кількістю тварин. У Харкові це вдається — і люди туди їдуть.

«Але коли мої друзі із Дніпропетровської області або з-під Києва приїжджають до Запоріжжя, то їм показати особливо нічого. Можна показати виступ козаків на Хортиці, пройтися центральним проспектом і подивитися на фонтани. Є дитяча залізниця із зоокуточком, яка переживає не найкращі часи. І більше нічого. Парк «Дубовий гай» показати страшно — там нема на що дивитися. І ніхто не хоче цим займатися», —міркує керівник агентства.

Запорізькі оператори намагалися щось зробити за допомогою міського департаменту туризму — там відповіли, що об’єкти перебувають на балансі області й вплинути вони не можуть.
Мікстури для турів

Він наголошує: якщо туристичній галузі не заважатимуть працювати —усе буде добре. Якщо не блокуватимуть аеропорти, не закриватимуть вильоти та залізничні рейси. Якщо даватимуть можливість нормально функціонувати, а не оголошуватимуть локдауни, коли торговельні центри можуть працювати, а офіси агентств — ні. І туризм буде підніматися. А інакше...

За рік в Україні з п’яти тисяч агентств закрилася третина. Ті, що залишилися, або провели скорочення, або пішли в онлайн, відмовившись від офісів. Це досить добре помітно в містах з високою орендною платою на нерухомість. Раніше в київському торговельному центрі знайти місце під офіс турагентства було нереально — ціна за приміщення площею 15 квадратних метрів стартувала від 25 тисяч гривень на місяць. Сьогодні можна знайти за 18 тисяч. І ніхто не хоче заїжджати. Адже туризм в Україні вважається низькомаржинальним бізнесом. І для того, щоб заробити на оренду, потрібно відправити величезну кількість людей.

У турагентстві зазначають, що сьогодні українці готові їхати. Просто несподівані урядові рішення, як по тим само тестам, вносять нервозність, побоювання та призводять до додаткових витрат. І бажання подорожувати зменшується.

Дослівно

«У період локдауну в туристичній галузі не було жодної підтримки з боку держави. Не було компенсацій по КВЕДу, як у торгівлі. Хоча можна було б хоч трохи знизити податкове навантаження на цей період. Адже потік туристів зменшився і так і не вийшов на докоронавірусний рівень», — каже Володимир Бобрикін.

Думка

«Якби держава сказала інвесторам: от вам Хортиця, зробіть проект, щоб усе було гарно, то знайшовся б інвестор, який би вклав туди гроші. І це приносило б дохід і державі, і інвестору. Те саме і з «Дубовим гаєм». Чому не дати можливість зайти туди підприємцям не за хабар, а для того, щоб розвиватися. Установити гарні затверджені МАФи, які не псували б зовнішній вигляд парку. І поставити завдання: ставиш МАФ — робиш плитку, газон, пуфи для людей, а не працюєш тільки на свою кишеню. Можливо, навіть без оренди — тільки облаштуй частину території. І знайшлися б підприємці, готові працювати на таких умовах», — переконаний Володимир Бобрикін.

До речі

«Немає гарантії, що набереться автобус. А повернути вже сплачені гроші досить проблематично. Автобусні оператори кошти заморожують. Літакові — повертають. Водночас основна цінова політика продажів по готелях сьогодні становить майже 30—35 тисяч гривень на двох за тиждень», — розповів Володимир Бобрикін.

Фото з відкритих джерел.