На підписання цього важливого для вітчизняної авіаційної галузі документа в Києві чекали давно. «Через вісім років нарешті підписано Угоду про Спільний авіаційний простір. Я вітаю Україну, вітаю президентів і всіх членів Європейського Союзу. Це високі стандарти безпеки польотів, нові можливості для громадян і бізнесу, більша кількість рейсів та ширша географія подорожей», — заявив Президент Володимир Зеленський.
Угода передбачає створення спільного авіаційного простору між Україною та ЄС, що сприятиме взаємному доступу до ринків авіаперевезень з рівними умовами конкуренції.
Підписання Угоди про Спільний авіаційний простір забезпечить поглиблення співпраці у сфері авіаційного транспорту, серед іншого в контексті промислового співробітництва, підкреслили в прес-службі глави держави.
Окрім того, під час саміту підписано Угоду про участь України у Рамковій програмі з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програмі з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії (2021—2025), а також укладено Угоду про участь України у програмі «Креативна Європа» (2021—2027).
Водночас не можна забувати, що саміт — це передусім нагода для вищого керівництва України та ЄС звірити годинники та відверто тет-а-тет обговорити найважливіші питання. За підсумками переговорів лідери виступили із заявами для преси, з яких можна зробити висновок, що основними темами перемовин стали: реформи в Україні (особливо в сфері боротьби з корупцією), ситуація на Донбасі та в Криму, енергетичні виклики, пов’язані із запуском «Північного потоку-2», реалізація Угоди про асоціацію з Євросоюзом, переговори стосовно «промислового безвізу» та боротьба з пандемією коронавірусу.
Останні дії Росії на газовому ринку свідчать про те, що вона використовуватиме свої вуглеводні для шантажу України та Європи. Президент Європейської ради Шарль Мішель та глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запевнили, що під час саміту обговорювалися різні сценарії підтримки України. А саме: можливості використання українських газосховищ для зберігання європейського газу, застосування реверсу зі Словаччини для поставок блакитного палива в Україну. Окремо наголошувалося на необхідності започаткування діалогу щодо Європейського зеленого курсу та зеленого переходу України.
Звичайно, не обійшлося й без актуального для України питання перспективи членства в ЄС. У спільній заяві, ухваленій за підсумками саміту Президентом Володимиром Зеленським, Президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем та Президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн (на знімку) з цього приводу зазначається: «Ми визнали європейські прагнення України та привітали її європейський вибір, як це закріплено в Угоді про асоціацію та в контексті набрання нею чинності у вересні 2017 року після рішення глав держав та урядів ЄС у грудні 2016 року. Ми нагадали, що ефективна імплементація Угоди про асоціацію та передбаченої нею Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, яка пов’язана з ширшим процесом регуляторного зближення та відповідними необхідними реформами, сприятиме створенню умов для поглиблення економічних та торговельних відносин з ЄС, які приведуть до подальшої поступової економічної інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, як це передбачено Угодою про асоціацію».
До речі, у заяві позитивно оцінено й високі амбіції трьох країн «Східного партнерства», які підписали з ЄС Угоди про асоціацію (Україна, Грузія та Молдова) і прагнуть тіснішого співробітництва. Утім, конкретніше про це йтиметься під час саміту «Східного партнерства», який заплановано провести наприкінці цього року.
Фото з сайту Президента України.
