Збірник спогадів про легендарного командира Корпусу Січових стрільців, полковника Армії УНР, засновника УВО та ОУН — ціла хрестоматія української політичної історії 1920—1930-х років.

Це сучасне перевидання діаспорного збірника статей, спогадів, документів і фотоматеріалів про життя та діяльність полковника Армії УНР, голови Української військової організації та Організації українських націоналістів Євгена Коновальця, яке вийшло у видавництві «Лілея-НВ».

Перше видання побачило світ 1974 року в Мюнхені накладом фундації Євгена Коновальця. Тепер воно доповнено коментарями та знімками до тексту, що відображають останні наукові дослідження, доповнюють та уточнюють події та імена.

Автор ідеї перевидання та передмови до нього — голова Івано-Франківської облради Олександр Сич. Упорядники — науковці Володимир Мороз, Володимир Муравський, Іван Хома.
«Щиро радію, що вдалося перевидати цю книжку, — каже Олександр Сич. — Не було б, мабуть, на політичному небосхилі провідника ОУН Степана Бандери, УПА, якби не їхній духовний батько Євген Коновалець. І вони з честю продовжили та перевершили справу політика, про що мріє кожен учитель. Постать цього маловідомого назагал та водночас феноменального політика несправедливо затінена в історії. Це перевидання — данина справедливості. Переконаний, що не тільки історикам і науковцям вона буде корисною, а й пересічним читачам, які цікавляться історією свого краю».

Олександр Сич розповів, що вперше детально ознайомився з виданням, коли досліджував постать призабутого політика Степана Ленкавського, автора Декалогу ОУН та його знаменитого вислову «Здобудеш Українську державу або загинеш у боротьбі за неї». Тоді, на початку 1990-х, книжку можна було знайти в букіністів та на базарних розкладках.

«Коновалець здебільшого відомий лише історикам, у кращому разі — освіченим дослідникам націоналістичного руху. Але ж він феноменальний для української історії. Це видання вкрай потрібне нашій країні. Не хочу перебільшувати наших заслуг, але гарантовано кажу: з таким ставленням до книги та читання, до глибинного знання історії, як нині, цей збірник ніколи б не було перевидано. Це практично хрестоматія з української політичної історії 1920—1930-х років. І йдеться в ній не лише про Коновальця, а й про атмосферу тієї доби в найменших деталях. Про події на Галичині, Наддніпрянщині, в українській еміграції. Різні люди, з різних середовищ показують, що тоді відбувалося, в яких умовах працював Євген Коновалець. Цікаво прочитати книжку тим, хто навіть не є сповідником ідеології українського націоналізму. А тим паче дослідникам, які шукають цікавинки. Бо кожна історія причесана, схематично прилизана. Насправді все відбувалося набагато складніше. Хто хоч колись займався започаткуванням громадської організації або осередку політичної партії, знає, як воно складно: всі гарно говорять, подають ідеї, а робити нікому. Так було і з ОУН, і з українськими військовими організаціями».

Олександр Сич наголосив, що Коновалець зумів згуртувати навколо себе людей найпротилежніших поглядів, об’єднаних бажанням змінити Україну.

«Затребувана нині ідея, щоб об’єднати розхристаних на схід і захід, на християн і католиків, зросійщених та людей інших національностей у нашій Українській державі, де кожен — гетьман для свого середовища. Нам бракує такого Коновальця. Він доводив, як треба боротися за Україну, єднав освічених поміркованих старшин Січових стрільців, вихованих та навчених в Австро-Угорській імперії, та радикальних студентів університетів, які бачили, як усе українське применшується, й хотіли все ламати та крушити. Більшовики це знали й розуміли, хто тримає ОУН в єдності, це була для них загроза. Тож і знищили його в 1938 році», — акцентував О. Сич.

Презентоване перевидання — удосконалене не лише завдяки сучасним друкарським технологіям, а й із точки зору сучасної науки. Науковці, політики внесли низку коректив та уточнень, збільшили книжку за обсягом. У презентації взяли участь колега Олександра Сича по Прикарпатському національному університету та депутатській діяльності професор Сергій Адамович та депутат облради, головний редактор ОТБ «Галичина» Ігор Дебенко.

Івано-Франківська область.

Фото зі сторінки Інституту наукових студій націоналізмуу Фейсбуці.