Новий корпус Національного університету «Острозька академія» в Острозі на Рівненщині.

З огляду на це в Національному університеті «Острозька академія» відбувається низка заходів, приурочених до 445-річчя з моменту заснування першого закладу вищої освіти Східної Європи — Острозької слов’яно-греко-латинської академії.

Один із таких заходів — представлення оновленої експозиції Музею історії Острозької академії як результату втілення проекту «Острозька академія: 445 років історії вищої освіти в Україні» в межах партнерської програми «Культура. Туризм. Регіони» Українського культурного фонду та Державного агентства розвитку туризму. Також команда Музею організувала форум «Університетські музеї: виклики XXI століття». Наступного тижня відбудеться ключовий захід — Острог Forum-2021 «445 років вищої освіти України» за участю дипломатів та державних очільників різного рівня.

Ось лише кілька віх історії вищого навчального закладу, який заклав основи якісної університетської освіти далеко за межами українських земель.

...1576 року могутній князь Василь-Костянтин Острозький у своєму стольному граді Острозі заснував академію — першу вищу школу всієї Східної Європи, яка показала гідний приклад і зробила перший крок на ниві затвердження освітньої традиції на українських теренах. Створення школи вищого типу, схожої на західноєвропейські університети та академії, дало значний імпульс до відродження й оновлення культури та освіти на руських землях.

Будучи одним із найбагатших магнатів свого часу, князь В.-К. Острозький опікувався матеріальним забезпеченням наукового центру в Острозі. Вагому фінансову допомогу академії надала племінниця князя — княжна Гальшка Острозька.

...Для навчання студентів князь В.-К. Острозький уперше зібрав вчених із різних країн Європи, в тому числі випускників Ягеллонського і Падуанського університетів. В Острозькій академії уперше в українському шкільництві було впроваджено викладання латиною, грецькою та церковнослов’янською мовами. Острозькі спудеї перші на українських теренах почали вивчати сім вільних мистецтв — науки, які становили основу тогочасної європейської освіти. Знання з граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, астрономії та музики готували студентів до опанування вищих наук — богослов’я, медицини та філософії. Вихованці академії ставали вчителями, літераторами, друкарями, церковними діячами, котрі поширювали здобуті в Острозі знання в Україні та за її межами.

...Для потреб академії та наукового гуртка князь Василь-Костянтин Острозький запросив до Острога відомого друкаря Івана Федоровича. Острог став містом гідного застосування його хисту.

Острозька Біблія — визнаний шедевр світового книгодрукування. Спеціально для друку Біблії Іван Федорович виготовив шість шрифтів. Книга багато оздоблена ініціалами, заставками та кінцівками, яких понад 1400.

Острозька Біблія містить 628 аркушів, тобто 1256 сторінок, де розміщено 3 млн 240 тис. друкованих знаків без жодної помилки. Вірш на герб князя Василя-Костянтина Острозького авторства Герасима Смотрицького — перший зразок геральдичної поезії на українських теренах.

...На тлі ідеї Берестейської унії значно пожвавішала полеміка між Західною та Східною церквами. Першим осередком полеміки став Острог. Праці, які вийшли з-під пера острозьких вчених, започаткували новий в Україні жанр полемічної літератури й піднесли його на небувалу височину, відкрили нові можливості використання церковнослов’янської та розмовної «руської» мови, яку вперше так широко було використано в полеміці.

Нормуванням української книжної мови займався і відомий поет, викладач Острозької академії Дем’ян Наливайко. Він послідовно супроводжував церковнослов’янські тексти перекладами українською мовою.

Як стверджує ректор Національного університету «Острозька академія» професор Ігор Пасічник (на знімку), історію пишуть здебільшого науковці в Києві, які ділять її на регіональну та столичну.

— На превеликий жаль, така потужна історія князів Острозьких, яких Іван Огієнко називав найуспішнішими князями, та інтелектуальна історія Острозької академії до цього часу залишаються в тіні. Свого часу Михайло Грушевський писав, що Острозька академія упродовж ХVІ—ХVІІ століть була відома як «перше огнище нової освіти, нового шкільництва, нового духовного життя». Тож доки історія князів Острозьких, Острозької академії та Острога як стольного града не буде вписана в загальну українську історичну канву, ми не можемо говорити про повноцінну історію України, — вважає Герой України Ігор Пасічник.

Фото надано автором.