Змінювалась на вимогу часу, законодавства, запитів суспільства та потреб своїх членів. Однак, постійно впроваджуючи нові методи та форми роботи, покращуючи комунікацію зі спілчанами, профспілка ніколи не змінювала своєї основної мети — чітко дотримуватися засад солідарності дій та захисту людини праці.

Разом із тим надійний захист та якісне представництво трудових колективів завжди потребувало від керівних органів та активу організацій профспілкової принциповості та непохитності.

Маючи складну багаторівневу організаційну побудову, коли до складу більш ніж чотирьохсот організацій профспілки входять службовці вищих органів влади та працівники робітничих професій, необхідно також володіти великим об’ємом правових знань у різних галузях законодавства, а також практичними навичками у обстоюванні інтересів працівників. І накопичений досвід багатьох поколінь профспілкових лідерів дає змогу це робити впродовж п’яти десятиліть.

Новітня історія розвитку держави привнесла в трудове та профспілкове життя реформи, а за ними процеси реорганізації, оптимізації, децентралізації, скорочення. І передусім це стосувалося працівників державного апарату, а більшість членів профспілки належать саме до цієї категорії службовців.

Звісно, Профспілка розуміє необхідність та важливість реформ, проте коли наріжним каменем діяльності є належний захист трудових прав, жоден із 30 тисяч спілчан не повинен залишитися без надійного захисту. 

І тоді в роботу включаються механізми попередніх перемовин з роботодавцем, розгляду проектів штатних розписів, погодження звільнень, доведення переважного права щодо залишення на роботі, судові процеси. Системна робота в цьому напрямі дає змогу зберігати сталою не тільки чисельність організації, а й впливає на збереження кадрового потенціалу органів влади.

Неодноразово беручи участь у прямих перемовинах з роботодавцем, керівництво та актив профспілки домагалися позитивних результатів у виплаті заборгованості із заробітної плати цілим трудовим колективам, у суді відстоювалися порушені права незаконно звільнених працівників, щороку надавалися тисячі правових консультацій. Профспілка також позивалася до держави щодо відстоювання встановлення належного рівня заробітної плати цілої системи державних органів.

Водночас профспілкова діяльність не обмежується захистом тільки трудових прав.

Важливим аспектом роботи є допомога у вирішенні соціально-економічних питань окремих членів профспілки, а часто і трудових колективів. 

В умовах соціальної нестабільності, зникнення сталих систем соціального захисту профспілки перебирають на себе значну частину такої роботи. 

Слід також зазначити, що в основі профспілкової роботи — колективне прийняття рішень. Тому така діяльність потребує взаємної відповідальності членів трудових колективів та солідарності дій.

Колективно приймають рішення і вищі профспілкові органи. Систематичні наради Президії профспілки, пленарні засідання міського комітету та профспілкові конференції дають можливість напрацьовувати як стратегічні дії організації, так і оперативно вирішувати поточні питання за різними напрямами роботи — від трудового захисту і фінансової підтримки членів профспілки до оздоровлення, спортивної та культурно-масової роботи.

Поряд із виконанням основних завдань, сьогодні є значний запит членів профспілки саме на оздоровчу роботу. Особливо в період, коли другий рік Україна і світ потерпають від епідемії короновірусу COVID-19. Якість оздоровлення, безпека відпочивальників і головне — реабілітація тих, хто поборов хворобу, вийшли на перший план. Так сталося, що впродовж тривалого періоду тільки профспілки забезпечують системний підхід до оздоровлення, оскільки функції фонду соціального страхування зазнали відповідних змін, лишивши відпочинок, зокрема сімейний, поза увагою.

Певна річ, важливою для членів профспілки є не тільки якість, а й вартість оздоровчих послуг. Саме тому під час укладання договорів на оздоровчий сезон знижки санаторіїв відіграють значну роль.

Традиційно, Профспілкою працівників державних установ м. Києва забезпечується широкий вибір місць відпочинку — від узбережжя Чорного моря на Херсонщині та Одесі до

Закарпатського регіону. Членів профспілки впродовж року також приймали санаторії Волині та Полтавщини. А згадані знижки за договорами про співпрацю з 19 оздоровницями поточного року дали можливість зекономили більш як 600 тисяч гривень. А загальні знижки за договорами та дотаціями міськкому становили 1,5 млн грн, або 24,5 %. При цьому Профспілка не використовує жодних державних коштів — це лише кошти профспілкового бюджету, закумульовані для членів профспілки.

Великий попит мають і дитячі оздоровчі табори. Повний комплекс послуг з оздоровлення, якісного харчування та анімації забезпечили дитячі оздоровчі заклади Київщини та Прикарпаття.

Разом із тим продовжено роботу щодо підтримки здоров’я членів Профспілки іншими засобами, зокрема спортивною роботою. У період, коли дозволяли епідеміологічні умови, було проведено п’ять спортивних змагань, участь в яких взяли понад 300 осіб.

Не забуває Профспілка і про матеріальну підтримку своїх членів. У більшості організацій профкомами ухвалено рішення про надання фінансової допомоги працівникам, які захворіли на короновірус, організовано вакцинацію членів профспілки, здійснюються закупівля та безплатний розподіл засобів індивідуального захисту.

Спільно з Київським міським комітетом активно та злагоджено працюють більшість із 400 профспілкових організацій державних установ. Крім того, щорічно Профспілка виділяє кращих організаторів оздоровлення. У поточному році такими були профорганізації Київської міської державної адміністрації (Іван Гутік), Київської міської організації профспілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України (Петро Васюк), Державної прикордонної служби України (Антоніна Птиця), Поліграфічного комбінату «Україна» (Павло Кірієнко), Апарату Верховної Ради України (Андрій Москаленко), Верховного Суду (Лідія Сурмачевська), Національного банку України (Юрій Перун), Банкнотно-монетного двору Національного банку України (Валерій Бібік), Служби безпеки України (Володимир Шатілов), Департаменту соціальної політики м. Києва (Тетяна Зінченко), Територіальних центрів соціального обслуговування (Юлія Пелипецька). Варто зазначити, що більшість голів профкомів здійснюють діяльність на громадських засадах, вміло поєднуючи профспілкову та основну роботу.

Важливим аспектом спільної діяльності профспілкових організацій та роботодавців є соціальне партнерство, засноване на укладених колективних договорах. 

Такими актами співпраці декларуються не тільки взаємні права та обов’язки сторін у дотриманні трудового законодавства, а й напрацьовуються шляхи вирішення соціально-економічних питань трудових колективів. Виділення додаткових коштів від роботодавця дає змогу збільшити можливості профорганізацій в оздоровленні працівників та розвитку культурно-масової роботи, що значною мірою впливає на згуртованість колективу. А спільний контроль за дотриманням трудової дисципліни та охороною праці — до більш ефективного виконання службових завдань. При цьому і трудовий колектив, і роботодавець має більш широкі, порівняно із законодавством, можливості до врегулювання поточних питань співпраці. Приємно відзначити, що колективно-договірне регулювання спільних із роботодавцем прав та обов’язків має значне поширення саме в Профспілці працівників державних установ м. Києва, коли роботодавці — перші особи міністерств і відомств, позитивно ставляться до профспілкових організацій та гарантій їх діяльності. 

Не випадково, за досягнення високого рівня співпраці п’ять керівників вищих органів влади нагороджені найвищою відзнакою Федерації профспілок України, яка вручається роботодавцю — «За розвиток соціального партнерства».

Працюючи в напрямі охорони здоров’я та захисту трудових прав, Профспілка вкотре доводить свою ефективність як організація, на підтримку та допомогу якої може розраховувати кожен працівник, який усвідомлює необхідність гуртуватися для вирішення соціально-побутових та економічних питань.

Віталій ПОЧТОВИЙ, голова Профспілки працівників державних установ м. Києва (на знімку).

Фото з альбому Київського міського комітету.