У четвер народні депутати продовжили роботу до завершення розгляду поправок та ухвалення в цілому доопрацьованого законопроекту про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (№ 3205-2).

Із внесених до порівняльної таблиці 494 пропозицій Комітетом з питань аграрної та земельної політики враховано 78 (з них враховано повністю — 63 поправки, частково — 4, редакційно — 11) та 416 пропозицій відхилено.

Законопроект № 3205-2 передбачає створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві з метою підтримки малих та середніх суб’єктів підприємництва, включаючи фермерські господарства, шляхом часткового гарантування виконання зобов’язань таких суб’єктів перед фінансовими установами за кредитними договорами.

Засновником Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві є держава в особі Кабінету Міністрів. Оскільки надання гарантій відповідно до Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» віднесено до фінансових послуг, фонд матиме статус фінансової установи та отримає відповідну ліцензію Нацбанку.

Статутний капітал фонду формуватиметься за рахунок коштів держбюджету і вкладів його учасників, зокрема, міжнародних фінансових організацій та інших юридичних осіб.
Фонд підтримуватиме малі та середні сільгосппідприємства, у власності чи користуванні яких перебуває до 500 гектарів земель сільськогосподарського призначення та які здійснюють первинне виробництво сільськогосподарської продукції. Передбачається, що фонд надаватиме гарантії в обсязі до 50 відсотків непогашеної суми основного боргу на строк не більш як 10 років.

Під час обговорення поправок Юлія Тимошенко («Батьківщина») заявила, що цей законопроект, по суті, означає продаж сільськогосподарської землі, у тому числі підприємствам з іноземним капіталом. «Що буде робити цей фонд? Якщо, наприклад, аграрій, власник паю, звернеться до банку і захоче отримати під свою землю кредит, тут одразу виникає цей фонд із великим іноземним капіталом, який гарантуватиме цей кредит перед банком. А якщо так станеться, що банківська політика, курсова різниця, можливо, погодні умови не дадуть змоги аграрію вчасно повернути кредит, то фонд практично стане власником цієї сільськогосподарської землі. І далі цією землею зможуть розпоряджатися так, як захочуть», — заявила вона, запитавши, чому власник паю не може просто взяти кредит в банку під заставу своєї землі. На переконання Ю. Тимошенко, фонд, збираючи з інших іноземних небанківських установ гроші, по суті, буде великим спекулятивним учасником ринку землі, перепродуючи її, коли аграрій не зможе вчасно повернути кредит.

На думку Володимира Кабаченка («Батьківщина»), варто було б запровадити додаткові запобіжники, щоб унеможливити ситуацію, коли великі агрохолдинги створять низку дрібних підприємств, у власності чи користуванні яких перебуватиме до 500 гектарів земель сільськогосподарського призначення, та отримуватимуть гарантії фонду.

Тетяна Плачкова («Батьківщина») пропонувала, щоб за-сновником фонду була виключно держава Україна, якій належало б 100 відсотків його статутного капіталу та щоб не допускалося його зменшення або збільшення.

Сергій Соболєв («Батьківщина») висловив переконання, що цей фонд не може бути прибутковою організацією. «На чому вони будуть заробляти? На здешевленні кредитів для фермерів?» — запитав він, додавши, що замість виплати дивідендів можливі прибутки мають спрямовуватися на виконання статутних обов’язків фонду та збільшення підтримки фермерів. Також, на думку С. Соболєва, варто передбачити, щоб цей фонд перевірявся Державною аудиторською службою.

За результатами голосування парламентарії підтримали поправку № 329, яка передбачає, що Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві може очолювати лише громадянин України. «Це означає, що хоч якась управа на цю людину буде», — сказала Ю. Тимошенко. Водночас вона закликала діяти за прикладом Франції, де в разі появи будь-якої вільної ділянки землі вона насамперед потрапляє до державного агентства, учасником прийняття рішень в якому є асоціація фермерів Франції. «І коли вони приймають рішення, то спочатку ці вільні землі надаються на сім—дев’ять років в оренду фермерському господарству. Якщо ж за цей час фермерське господарство продемонструвало, що може ефективно обробляти цю землю, йому дозволяється її викупити. Тому нікому, крім фермерів, земля у Франції перейти не може», — підкреслила Ю. Тимошенко.

Після розгляду всіх поправок законопроект про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві 262 голосами ухвалено в цілому.