На знімку: затримання російських бойовиків у Мінську в липні 2020 року.

Закінчилася затриманням 33 найманців у Мінську. Їх мали заманити в Україну і притягнути до відповідальності за злочини проти нашого народу. В останню мить операція зірвалася.

Ця тема останній рік не сходить зі шпальт газет та телевізійних екранів. Не будемо повторювати всі деталі. Зупинимось на одному факті, який чомусь часто випадає з поля зору і ЗМІ, і політиків.

18 вересня 2020 року в публікації «Вагнер — ехо кремлівської режисури» в «Голосі України» автор цих рядків писав: «Не можна було без відома російських спецслужб заманити 33 найманців, контрольованих російською військовою розвідкою, в Мінськ. Кілька з них обов’язково мали «стукнути», що їх намагаються кудись вивезти. Після чого всі події розвиваються під контролем ФСБ».

Це були найманці з приватної військової компанії «Вагнер», а цей підрозділ за кордоном завжди діяв під контролем російської військової розвідки.

А тепер уявіть собі масштаби цієї операції. Українська розвідка від імені приватної військової компанії «МАР» з 2018-го по 2020 рік провела на території Росії дві тисячі «співбесід» із потенційними учасниками бойових дій і відібрала майже 500 тих, хто представляв інтерес. З них 396 були ідентифіковані. Далі на нараді розвідки і СБУ відібрали 33 осіб, які мали бути затримані. Наприкінці червня 2020-го розпочався «спеціальний захід» — затримання. Бойовиків почали виманювати з Росії до Венесуели.

А тепер поспілкуйтеся із представниками контррозвідки будь-якої країни і поставте одне запитання: можна контактувати з двома тисячами бойовиків на території Росії і не потрапити в поле зору кремлівських спецслужб?

Це неможливо — почуєте у відповідь.

Так сталося і в нашій історії. Поки що зафіксований і встановлений один із 33 найманців, який ще у травні 2020-го звернувся до ФСБ Росії і попросив з’ясувати, що це за «вербувальники» намагаються вивести десятки росіян, які воювали на Донбасі та в Сирії, за кордон охороняти нафтовишки у Венесуелі.

Про цей факт повідомила депутатська тимчасова слідча комісія.

Зафіксовано лише одне повідомлення від опитуваних? А скільки їх було? Швидше за все, кілька. Отож напрошується висновок, що, російська контррозвідка контролювала «блискучу операцію» української військової розвідки?

Це запитання до професіоналів, бо у всіх дискусіях цей факт замовчують. Чому? Бо невигідно! Історія про «стукача-бойовика», який злив росіянам інформацію, не вписується в загальну канву істерії про «продажність української влади».

Найпевніше, росіяни на якомусь етапі взяли цей захід під контроль, вивчили всі нюанси, а потім провели блискучу інформаційно-психологічну операцію проти України. А далі їм на руку зіграли опозиційні політичні сили, які й після виборів продовжують розхитувати владу. Питання: кому це вигідно?

Насамкінець дві цитати від тих, хто визначає глобальну політику у світі.

Після подій у Мінську в серпні 2020 року президент Росії Володимир Путін назвав історію із затримання росіян спільною операцією українських та американських спецслужб.

Реакція речниці Держдепартаменту США Морган Ортагус у відповідь не забарилася: «Нам відомо про дворушницьке використання Росією маріонеткових сил. Ці історії відволікають увагу від справжньої проблеми, яка полягає в тому, що Росія використовує ці сили для приховування власних наполегливих зусиль поставити уряди інших країн у незручне становище, посилити розбрат усередині країни, підтримати автократів та загалом сіяти хаос, щоб дати Росії можливість впливати на події глобально».

Ще коментарі потрібні?

Львів.

Фото з відкритих джерел.

Про автора: Богдан Кушнір у 1995 році відкрив один із перших українських корпунктів у Москві — працював власкором газети «Молодь України» у Росії. Автор романів про розвідку «Помста оперативника розвідки» (2014), «Невидима павутина» (2015), «На лінії зіткнення. Любов і ненависть» (2018), «Блондинка для олігарха» (2021). У 2013 році він передбачив експансію Росії в Україні під прикриттям Олімпіади в Сочі-2014.

Під час російсько-української війни служив у Силах спеціальних операцій Збройних Сил України, учасник бойових дій на сході.