Він буде рости на місці, де донедавна стояли руїни будівлі пологового відділення та деяких господарських споруд колишньої лікарні і стане своєрідним символом спільної перемоги небайдужих мешканців громади над спробою горе-реформаторів фактично позбавити селян права отримувати найнеобхідніші медичні послуги. Адже незабаром тут відкриється Центр надання медичних послуг.

Минувшина світила, та вже не гріла...

Нехвороща — велике село на своєрідній околиці Полтавщини й «сусідській» межі з Дніпропетровською областю. Свого часу воно було сотенним містечком Полтавського козацького полку та важливим форпостом захисту від набігів чужинців зі своєю фортецею. А з 1923-го по 1965 рік мало офіційний статус «столиці» району. Саме тоді заснована земством іще в ХІХ столітті лікарня розрослася до багатофункціонального медзакладу з хірургічним, терапевтичним, пологовим, дитячим та іншими відділеннями й поліклінікою. А кількість місць у ній для пацієнтів стаціонару збільшилася до 75 ліжок. Тож навіть після того, як Нехворощу з довколишніми селами приєднали до Новосанжарського району, тут продовжувала функціонувати районна лікарня № 2. Такий статус вона мала до 2012 року.

Коли стартувала масштабна медична реформа, її ініціатори переконували всіх у тому, що в районі повинна бути тільки одна лікарня. А в невеличких районах і така одиниця видавалася для них завеликою розкішшю. Бо, мовляв, медзаклади зі стаціонарами там і належної лікарської практики фахівцям не забезпечують, і обладнання мають допотопне...

Збиралися закрити і лікарню в Нехворощі. Зупинили цей процес протести мешканців згаданого села. Щоб заспокоїти «бунтівників», профільні посадовці та чиновники з області й району погодилися на певний час зберегти медзаклад. Щоправда, тільки у скороченому й переформатованому вигляді, надавши йому статус терапевтичного відділення № 2 Новосанжарської районної лікарні. І то лише до того часу, коли після реформування первинної ланки медицини візьмуться й за вторинну. Тобто за лікарні, без оптимізації яких не обійтися...

Дорогою до найближчої лікарні «можна тричі народитися й сім разів померти»

Та «година Ч» настала досить швидко. На початку літа 2019 року в Нехворощі офіційно за-
крили і терапевтичне відділення. Таке затяте «хірургічне» реформування спричинило неабияке обурення та ще більший спротив тамтешніх селян, які влаштовували збори, мітинги, збирали підписи з категоричною вимогою не припиняти діяльність їхнього медзакладу. Адже однієї лише амбулаторії загальної практики сімейної медицини, яка продовжувала функціонувати, тут недостатньо. Надто з огляду на те, що у 2017 році Не-
хворощанська сільрада об’єдналася з чотирма сусідніми, утворивши територіальну громаду.

А найголовніше, в реформаторських прожектах не враховували чинник відстаней до осередків надання спеціалізованої медичної допомоги. Адже тодішній райцентр Нові Санжари, який віднедавна також став столицею громади, віддалений від Нехворощі майже на півсотні (!) кілометрів, а Полтава — на 75. Тож за час, необхідний для того, щоб розбитими сільськими дорогами довезти тяжкого хворого чи породіллю до найближчої лікарні, за висловом одного з місцевих мешканців, можна тричі народитися й сім разів померти... То кому потрібна така медична реформа?

Зрештою, саме тими протестами жителі бодай частину свого «лікарняного простору» таки відвоювали: місцеву базу швидкої та невідкладної медичної допомоги залишили у Нехворощі. Хоча за умовами для розміщення фахівців і зберігання техніки вона залишалася, м’яко кажучи, далекою від ідеалу: старі гаражі для двох спецавтомобілів давно непридатні для використання — тому машини «квартирують» в очікуванні викликів просто на подвір’ї, а для чергових фельдшерів виділили кімнату в амбулаторії сімейної медицини.

Остання розташовується в одному зі старих приміщень колишньої лікарні. Зрозуміло, що лише підтримання його в належному стані потребуватиме неабияких витрат. А що робити з вивільненим величезним одноповерховим корпусом лікарні, в якому розміщувався її стаціонар?

Ініціативний місцевий фермер й підприємець Віктор Дубович, якого земляки не раз обирали депутатом сільської та районної рад, балотуючись на посаду голови Нехворощанської громади, пообіцяв зробити все для того, щоб в її «столиці» відродити медичний заклад.

Але повернути в будівлю історичного осередку сільської медицини повноцінний стаціонар було практично неможливо: такого фінансового тягаря за сучасних вимог до таких закладів громада просто не потягнула б. Та й офіційним канонам медреформи це не відповідатиме.

Зрештою, ні для кого не таємниця, що сьогодні лікують уже не так стіни закладу та руки лікаря й медсестри, як «зброя» останніх. Тобто новітні технології, сучасне обладнання, високоточні прилади діагностування та спостереження за перебігом хвороби, комп’ютеризований інструментарій... Усе те коштує десятки чи навіть сотні мільйонів гривень, якими «встеляти» сільські медзаклади, звісно, ніхто не буде. Тож уже нині чимало селян, зокрема й із Нехворощі, оминають навіть «рідну» для них районну лікарню та їдуть у Полтаву, щоб по вузькоспеціалізовану допомогу звернутися до обласних медзакладів, оснащених незрівнянно краще.

Та справді якісна первинна й невідкладна медична допомога їм потрібна точно не за 50 і не за 75 кілометрів від домівки! Тож було зрозуміло, що осучаснювати й виводити її на новий рівень треба в першу чергу. І водночас поєднувати цей процес з оновленням старого корпусу лікарняного стаціонару. Стукали, як то кажуть, в усі двері, доводячи необхідність таких не «косметичних» змін у медобслуговуванні селян.

Відгукнувся на ці вагомі аргументи голови громади Віктора Дубовича та його однодумців народний депутат України від їхнього виборчого округу Костянтин Касай. За словами останнього, саме діловий підхід, енергія та націленість на результат керівника громади переконали його не лише в необхідності втілення в життя такого проекту. З’явилась упевненість у тому, що його реалізація не перетвориться на черговий довгобуд і не завершиться появою об’єкта, який стоятиме пусткою. Тож на реконструкцію згаданого лікарняного корпусу в Нехворощі загалом знайшли 13 мільйонів гривень. Починали її минулорічної осені зі стартових трьох мільйонів, які виділила скарбниця громади. А 10 мільйонів гривень — за найактивнішого сприяння Костянтина Касая було виділено з державного бюджету. Після надходження тієї субвенції зі столиці робота закипіла.

Тепер у сучасній будівлі непросто впізнати ту історичну спо-руду, в яку хочуть вдихнути нове життя. Нині вона має три крила з окремими входами, облаштованими ще й пандусами для людей з інвалідністю. Бо саме сюди, в зону реальних зручностей і комфорту, зі старого приміщення «переселиться» амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Крім неї, в цих просторих апартаментах діятиме денний стаціонар зі своєю приймальнею та «жіночою» і «чоловічою» палатами. В останніх пацієнти-селяни зможуть і «прокапатися», й уколи прийняти, і певні нескладні процедури пройти. Та, власне, не «відриватися» від нагляду медиків упродовж усього дня.

В оновленій споруді не забули, звісно, і про надважливу для віддаленої сільської громади швидку та невідкладну медичну допомогу, для представників якої тут виділили окремий блок. У ньому базуватиметься місцева бригада Новосанжарської підстанції екстреної медичної допомоги. Для чергових фельдшерів та водіїв тут облаштували кімнату відпочинку із санвузлом та іншими зручностями. Не менш важливо й те, що в тільки-но зведеній прибудові з двома боксами з’явилися теплі гаражі для «швидких». До речі, з травня минулого року згадана бригада по-слуговується новим сучасним спецавтомобілем класу «В», в якому є можливість надавати якісну долікарську допомогу просто в дорозі. Адже він обладнаний і портативною системою реанімації, й кисневими апаратами, і дефібрилятором та іншими вкрай необхідними у критичних ситуаціях засобами.

Як повідомив власкору «Голосу України» керівник прес-служби Нехворощанської громади Олександр Зінченко, на сьогодні більшість зовнішніх і внутрішніх робіт із реконструкції лікарняного корпусу вже завершено.

Будівельники працюють, як то кажуть, над останніми штрихами та впорядковують прилеглу територію. Водночас їхні колеги вимощують тротуарною плиткою, придбаною за кошти спонсорів, доріжки у щойно закладеному Парку медиків. Тож, якщо не завадять якісь форс-мажори, керівництво громади планує офіційно відкрити в тій реконструйованій будівлі сучасний Центр надання медичних послуг уже в грудні.

Заклали парк на честь людей у білих халатах

Чи стане Центр панацеєю від усіх бід тамтешньої сільської медицини? Ні, не стане. Декому із земляків, особливо похилого віку, хочеться, звісно, щоб, як раніше, «під боком» був не лише денний, а й цілодобовий стаціонар.

Невдоволені й ті працівники останнього, котрі залишилися без роботи. Хоча під час за-
криття терапевтичного відділення втрати лікарських кадрів були, можна сказати, мінімальні. Із трьох лікарів ті двоє, котрі досягли пенсійного віку, пішли на заслужений відпочинок, ще один перейшов працювати на «швидку».

Однак молодшого медичного та обслуговуючого персоналу в колишньому стаціонарі, зрозуміло, було набагато більше...

Та більшість селян усе-таки розуміють сьогоднішні реалії й усвідомлюють: тільки згуртованість громади допомогла подолати оту «реформаторську сверблячку» посадовців і чиновників, котрі десь у столиці поспішали ставити хрест на медзакладах навіть у таких великих віддалених селах. І за накресленими в якомусь «безповітряному» просторі схемами змін та скорочень не зважали, скажімо, на те, що сьогодні тільки в Нехворощанській громаді налічується понад п’ять тисяч мешканців. А в її головному медичному закладі традиційно отримували необхідну допомогу ще й жителі двох сусідніх громад, одна з яких розташована у Дніпропетровській області.

Зрештою, за підрахунками фахівців, новий (чи таки відроджений?) медцентр у Нехворощі, який відкриють уже найближчим часом, обслуговуватиме майже 10 тисяч осіб. Керівники Нехворощанської громади усвідомлюють додаткову відповідальність за функціонування оновленого медзакладу, забезпечення його сучасним обладнанням та кваліфікованими кадрами. Тож активно шукають молодих лікарів, для яких уже викупили квартиру.

А в започаткованому громадою Парку медиків з’явилося особливе деревце, що символізує сув’язь багатьох поколінь фахівців, які лікували і продовжують лікувати тамтешніх селян ось уже понад півтора століття. Цю молоду ялинку посадив відомий полтавський дитячий хірург професор Ігор Ксьонз, який разом із колегами вже проводить у Не-
хворощі виїзні прийоми (з відкриттям медцентру таких візитів сюди світил медицини краю стане більше). Він розповів про те, що вкорінене ним деревце буде «іменним», посадженим на честь знаного і шанованого хірурга-ветерана Вадима Борвіна.

Полтавська область.

На знімках: парк медиків закладали біля споруди лікарняного стаціонару, реконструкцію якої вже завершують.

Фото надано керівником прес-служби Нехворощанської громади Олександром Зінченком.