Тут мешкають 58 осіб. Село мальовниче, спокійне — тут добре відпочити від міської метушні, але дехто вважає, що молодь не бачить тут перспектив.

Проміняли Сарни на глибинку

Із сусідніх Углів до Убережа — ідеально рівна заасфальтована дорога. Побудована в роки президентства Віктора Ющенка за програмою збереження сіл, що зникають з мапи України.

Хати в селі розкидані обабіч шляху. Довго шукати людей не довелося — на подвір’ї Карпців юрбилися діти, а батьки займалися хатніми справами. Молода багатодітна мама Наталія Карпець народилася і виросла в Убережі. Вийшла заміж, вирішили з чоловіком залишитися в селі. Зараз подружжя планує звести тут будинок.

— Хоч, крім невеличкого кіоску, в селі нічого немає, та райцентр поруч. Є власне авто, тому раз на тиждень їздимо в Сарни скуповуватися, відвідуємо дитячі розважальні заклади, — розповідає жінка.

Як далі розвиватиметься Убереж, невідомо, але Наталія запевняє, що молодь у селі переважає.

— Знаю людей, яким пропонували ділянку під забудову у Сарнах, але вони відмовилися — залишилися в Убережі. Ми звикли до чистого, свіжого повітря, тиші, гарної природи. А ще додайте ліси, багаті на гриби, ягоди. Чим не привід жити в затишному куточку? — аргументує Наталія Карпець.

Новозведений двоповерховий будинок, що помітно вирізняється з-поміж інших, справді свідчить про те, що місцина приваблює і городян. Вони будують тут і постійне житло, і дачі для відпочинку.

У 53 роки пішов захищати Україну

За підказкою місцевих мешканців завітали до хатини на околиці села. У ній проживає Іван Бонацький (на знімку) із сім’єю. Чоловік рік тому повернувся зі сходу. Господаря вдома не застали, а його дружина Галина Бонацька (на знімку вгорі) розповіла, що у 2017-му чоловік твердо вирішив захищати Батьківщину.

— Ми відмовляли, бо йому було уже 53 роки. Але й слухати не хотів: мовляв, а хто ж захищатиме, якщо всі махнуть рукою, почати треба із себе. Тож підписав контракт і в десятій штурмовій розвідувальній бригаді служив три роки, — розповідає Галина Костянтинівна. — За цей час тричі приїжджав у відпустку. Але й після закінчення терміну контракту його не полишають думки знову піти воювати. Хоч і жив у землянках, постійно був на передових позиціях. Однак це лише загартувало Івана й зміцнило його бойовий дух.

За відвагу, героїзм і сумлінне виконання обов’язків старший солдат Іван Бонацький має безліч відзнак і нагород. Серед них — президентська «За участь в антитерористичній операції». Пишається батьком і єдина донька подружжя Ксенія, яка мешкає в Гостомелі, а в батьківський дім навідується раз на кілька місяців.

— Люблю приїжджати в Убереж. Тут наче ховаєшся від зовнішнього світу, почуваєшся в безпеці та відпочиваєш від гамірного міста, — каже Ксенія.

Майбутня науковиця навчалася у Сарненському ліцеї «Лідер», закінчила географічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Ксенія планує продовжувати навчання, тому не знає, чи повернеться жити в Убереж. Проте впевнена, що завжди тягнутиметься до рідного порогу, де є батьківська любов і підтримка, душевний спокій і тепло.

Сарни

Рівненської області.

Фото Василя СОСЮКА та із сімейного альбому.