Правова база обмежується рамковим законодавством стосовно захисту прав споживачів, інвесторів, кредиторів. Це разом із відсутністю спеціального законодавства за окремими видами фінансових послуг стримує інтенсивність розвитку ринків небанківських фінансових послуг, знижує їх інвестиційну привабливість та роль у розвитку економіки України загалом.
Ситуацію коментує співавторка проекту закону «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (реєстр. № 5065), голова підкомітету з питань функціонування небанківських фінансових установ та страхової діяльності, народний депутат України Елла Рєпіна (на знімку): «Реформування ринку фінансових послуг повинно сприяти макрофінансовій стабілізації, підвищенню рівня фінансової стійкості та надійності надання фінансових послуг. Саме тому виникла необхідність у прийнятті нового профільного закону».
Чинний Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» було прийнято ще далекого 2001 року, норми якого не враховують останні тенденції розвитку світової фінансової інфраструктури. Накопичена проблематика фінансового сектору вимагає врегулювання ключових правових засад діяльності фінансових установ на рівні сучасних тенденцій розвитку ринку.
Проектом закону № 5065 з метою уніфікації, гармонізації та стандартизації юридичної термінології з нормами Європейських директив введено нові терміни та уточнено вже наявні. А також у зв’язку зі стрімким розвитком діджиталізації державних процесів проектом введено нові норми здійснення ліцензування діяльності фінансової установи одночасно із включенням такої установи до відповідного реєстру. Тим самим виконана мета спрощення процесу доступу на ринок та підвищення ефективності регулювання.
Урегульовано діяльність фінансових компаній та ломбардів шляхом визначення переліку фінансових послуг, які можуть надаватися такими установами, та можливість їх суміщення. Встановлено обмеження щодо діяльності фінансової компанії, а також можливість здійснення ними іншої діяльності, крім надання фінансових послуг.
Згідно із проектом ломбарди надаватимуть кредити лише фізичним особам та під заставу. Встановлюється порядок збереження заставного майна, розмежовуються вимоги до капіталу фінансової компанії та ломбарду залежно від видів та кількості фінансових послуг, які будуть ними надаватись. Також регламентовано порядок ліцензування фінансових компаній та ломбардів, підстави для відмови у видачі ліцензії та наслідки такої відмови.
Законопроектом закріплюються універсальні положення щодо державного регулювання ринку фінансових послуг, взаємозв’язок фінансових послуг із посередницькими та допоміжними послугами, регулювання функцій аутсорсингу. Розширено можливості фінансових установ у наданні нових видів послуг для більш глибокого їх проникнення на ринок фінансових послуг. Запроваджується поняття «таємниця фінансової послуги» як аналог банківської таємниці, а також встановлюється режим її захисту та розкриття фінансовими установами та регуляторами.
Шляхом усебічних обговорень між депутатами, представниками фінансових установ та інших учасників ринку фінансових послуг вдалось досягти бажаного компромісу щодо вдосконалення фінансового сектору і в результаті Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики було вирішено рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект № 5065 в цілому. Також із прийняттям законопроекту пропонується внести зміни до низки законодавчих актів України, які кореспондують з його положеннями.
«Вбачається, що прийняття законопроекту № 5065 «Про фінансові послуги та фінансові компанії» забезпечить запровадження якісно нової моделі регулювання діяльності з надання фінансових послуг, яка буде спрямована на захист прав споживачів та контроль доброчесної ринкової поведінки, забезпечення прозорості структури власності, наявності якісного корпоративного управління та втілення ризик-орієнтованого підходу у нагляді, пропорційного за обсягом вимог до ступеня ризиковості компаній», — резюмувала народна депутатка Елла Рєпіна.
Вл. інф.
Фото надано прес-службою депутата.
