Під час прес-конференції він розповів, що вдалося та які завдання і виклики стоятимуть перед парламентом наступного року.

«Рік, що минає, був досить успішним для парламенту і нам багато чого вдалося саме в контексті законодавчої діяльності. Верховна Рада не під ялиночку, а своєчасно та за повною процедурою провела ухвалення Держбюджету на 2022 рік, у якому визначено чіткі пріоритети — вчителі, військові, медики, децентралізація, діджиталізація, деолігархізація та розвиток країни», — сказав Руслан Стефанчук.

Другий важливий напрям, на який звернув увагу голова парламенту — це великий економічний блок. «Я почну зі слова «локалізація». Ми дуже довго говорили про необхідність підтримки українського виробника, але в четвер нарешті проголосували законопроект про «локалізацію», відповідно до якої кожен український виробник матиме свої робочі місця та свою гривню у тих економічних процесах, які відбуваються в Україні», — сказав він, додавши, що з цією ж метою у четвер було підтримано рішення про надання індустріальним паркам податкових та митних стимулів, що дозволить їм краще розвиватися.

Також Верховна Рада нарешті ухвалила закон про адміністративну процедуру. «Це питання стояло на порядку денному, коли я ще був аспірантом в Інституті держави і права імені Корецького Національної академії наук, я тоді спілкувався із академіком Авер’яновим, який був ініціатором цього законопроекту. Уже багато років його немає, але цей законопроект ухвалений Верховною Радою», — зауважив Руслан Стефанчук, висловивши думку, що це шлях до нормального спілкування між людиною і державою.

Крім того, в Україні понад двадцять років йшли розмови про необхідність розвантаження судів та запровадження альтернативних методів вирішення спорів. І ось нарешті закон про медіацію прийнято, тож сьогодні не обов’язково відразу звертатися до суду, а можна звернутися до медіатора, який допоможе вирішити питання шляхом компромісу та балансу інтересів.

Великою честю та гордістю Руслан Стефанчук назвав ухвалення нинішнім скликанням парламенту закону про Службу військових капеланів, що допоможе військовим, які воюють за Україну.

Наступного року одним із головним завдань парламенту стане розгляд питань, пов’язаних із розвитком народовладдя. «Партія «Слуга народу» та Президент України Володимир Зеленський обіцяли наблизити вирішення державних питань до кожного українця», — сказав голова парламенту, нагадавши, що закон про всеукраїнський референдум уже ухвалено, а також розроблено законопроект про місцеві референдуми, який дозволить запровадити систему народовладдя на місцевому рівні. «Зараз він у Венеційській комісії, і сподіваюся, що наприкінці тижня ми отримаємо відповідний висновок, та зможемо внести його до Верховної Ради та ухвалити, щоб надати можливість кожному мешканцю територіальної громади впливати на місцеву владу».

На черзі також реформа містобудування. «Зараз найбільша корупційна складова — у будівництві. І наступного року ми хочемо поставити в цьому крапку», — сказав Руслан Стефанчук.

Реформа СБУ — це, мабуть, єдине серйозне зобов’язання України перед міжнародними партнерами, тож парламент має намір виконати його на початку наступного року. «Служба безпеки повинна виконувати тільки притаманні їй функції й не займатися питаннями економіки та тиском на бізнес.

Важливим завданням на 2022 рік також стане внесення змін до Конституції в частині децентралізації. «На початку наступного року до парламенту має бути внесено відповідні зміни, щоб ми могли розглянути їх та направити до Конституційного Суду України для отримання висновку», — сказав Руслан Стефанчук, припустивши, що під час сесії, яка розпочнеться у вересні 2022 року, вдасться акумулювати 300 голосів, щоб завершити реформу децентралізації в Україні.

Коментуючи новації, які запроваджуються у Верховній Раді, Руслан Стефанчук зауважив, що нині вперше забезпечено рівні й чесні правила доступу до парламенту як народним депутатам, так і журналістам, помічникам та гостям. Зміни торкнулися й парламентського телеканалу «Рада», додав він, зазначивши, що для нього є пріоритетом, щоб парламент мав хороший, якісний, чесний, об’єктивний, неупереджений і збалансований канал.

«Крім того, нині ми обговорюємо і запроваджуємо концепцію відкритості Верховної Ради. Це нова концепція, її ініціатором є заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк. Парламент має стати відкритим та доступним.

Це має бути не закритий клуб, а справді народний будинок, де приймаються найважливіші рішення, де є повага одне до одного, де існує гідність, дискусія та ефективність діяльності», — наголосив політик.

Одним із результатів такої відкритості Руслан Стефанчук назвав зовнішню міжнародну відкритість та повідомив, що вже з 1 січня 2022 року на сайті парламенту з’являться 181 автентично перекладений законодавчий акт англійською мовою. «Це ті законодавчі акти, які необхідні для наших інвесторів, які будуть заходити в Україну», — уточнив він.

За словами голови парламенту, нині також обговорюється питання технологічного оновлення зали Верховної Ради України. «Дуже складно працювати на комп’ютерах 2002 року випуску, ви бачите оці задимлені пульти.

Безперечно, ми будемо з цим щось робити. Для цього нам потрібен консенсус між колегами в парламенті. І ми вже почали цю дискусію», — повідомив парламентарій, додавши, що у парламенті триває робота й над оновленням Регламенту.

«Я вважаю, що Регламент повинен перестати бути процедурним джемом. Він має сприяти виконанню функцій Верховної Ради. Ідеологія написання змін до Регламенту проста: відкриваємо Конституцію, функції Верховної Ради і кожна функція має бути забезпечена відповідним протоколом її реалізації. Щоб все було зрозуміло, не переплетено і чітко», — сказав він, додавши, що новації торкнуться й сайту Верховної Ради, а також триває розробка додатку «Рада» для смартфонів».

«Окремо будемо працювати над створенням дослідницько-аналітичної служби, яка існує практично в усіх парламентах», — повідомив Голова Верховної Ради, зауваживши, що вже триває співпраця з цього питання з Кнесетом, Конгресом США, з польським парламентом, Сеймом і Сенатом, щоб ми отримали кращі практики. Бо, за словами політика, всі законопроекти, які потрапляють у парламент, мають бути максимально якісними.

Підсумовуючи, Руслан Стефанчук зауважив, що є ще дуже багато планів, які потрібно втілити, і найближчий з них — відкриття 19 грудня парламентської ялинки. Руслан Стефанчук запросив присутніх долучитися до магії різдвяно-новорічних свят.

Відповідаючи на запитання «Голосу України» про перспективи рекодифікації цивільного законодавства, Руслан Стефанчук зазначив, що Цивільний кодекс — це кодекс нашого життя, бо він регулює всі відносини, і навіть ті, про які ми не здогадуємося. «Коли ми сіли в метро — ми уклали договір перевезення, коли включили телебачення — ми уклали договір про постачання контенту. Тому це законодавство має бути якісним», — сказав Голова Верховної Ради, додавши, що робоча група вже опрацювала законопроект № 6013. Документ, за його словами, дає можливість уніфікувати систему юридичних осіб, яка, на жаль, має пострадянський спадок, із європейською системою. Нині ведеться робота над підготовкою першої та другої книги Цивільного кодексу.

«Дуже сподіваюся, що на початку наступного року ми почнемо обговорення цих книг. Тому що дуже хочемо, щоб кожен громадянин України мав якісне законодавство і максимальний вибір правових можливостей», — зазначив Руслан Стефанчук.

На запитання щодо можливості дострокових виборів голова парламенту відповів, що про це говорять з вересня 2019 року, бо це така мантра української політики. Щодо виходу деяких народних депутатів із монобільшості, то Руслан Стефанчук зауважив, що неголосування за той чи інший законопроект — це право кожного народного депутата, але якщо обранці, які йшли за списком політичної сили, не виконують обіцянки чи змінюють погляди, то мають віддати мандат. «Верховна Рада працює і працює ефективно», — переконаний він, висловивши думку, що розпуск Верховної Ради є правом, а не обов’язком Президента. Тож голова парламенту спрогнозував, що дев’яте скликання Верховної Ради допрацює до кінця своєї каденції.

Коментуючи намагання РФ перекрити Україні шлях до НАТО, Руслан Стефанчук зазначив, що насамперед наша держава має виконати низку необхідних для вступу критеріїв. Щодо бажання деяких країн втрутитися у нашу політику і порушити суверенітет нашої держави, то голова парламенту нагадав заяви і генерального секретаря НАТО, і президента США, що «червоних ліній» не має бути. «Україна буде членом НАТО тоді, коли вона досягне відповідних критеріїв. Ніяких інших пересторог, ніяких інших «хотєлок», тим паче з боку країни-агресора в бік України, не може бути», — переконаний Голова Верховної Ради.

Насамкінець Руслан Стефанчук висловив побажання, щоб у спілкуванні між політиками домінували об’єктивність і професіоналізм, що дасть Україні шанс для розвитку.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Більше фото тут