Один із творчих колективів школи.

Успішний перехід школярів на дистанційні форми навчання був можливий лише за умови, що педагоги швидко освоять найсучасніші інформаційні технології, подолають психологічний бар’єр, пов’язаний із необхідністю спілкуватися з учнями не особисто, а через екран монітора. Будуть готові витрачати набагато більше часу на підготовку до уроків та комунікацію з батьками, а також приймуть новий формат роботи, коли буквально «прив’язаними» до стільця та комп’ютера їм доведеться залишатися більшу частину дня, звільняючись від шкільних справ лише пізно ввечері і постійно відчуваючи цілком зрозуміле невдоволення цим із боку членів сім’ї.

Тетяна Смирнова.

— Коли розпочався перехід на дистанційне навчання, деякі педагоги, особливо старшого віку, не були впевнені, що впораються з поставленими завданнями, — каже директор Одеського НВК № 13 — однієї з найбільших шкіл України (76 класів, понад 2 400 дітей) Тетяна Смирнова. — Це й зрозуміло. Кожен педагог напрацьовує власну індивідуальну систему викладання. Подаючи матеріал, він орієнтується на реакцію учнів, ставлячи питання, перевіряє, наскільки добре засвоюється тема уроку. На цьому ґрунтується вітчизняна педагогіка. Дистанційне навчання повністю змінює освітній простір. У ньому немає відчуття безпосереднього емоційного контакту з учнями. Спочатку було складно зрозуміти, спілкується з педагогом учень або за нього це робить хтось інший. Учні, які краще знають сучасні інтернет-технології, могли порушити нормальний перебіг уроку, кинувши в мережу відео на зовсім іншу тему. Таких стресів, яким треба було навчитися давати лад, учителям вистачало.

Одеському НВК № 13, як і всім педагогічним колективам шкіл, довелося складати серйозний іспит на міцність. Важливо, що тут колегам одразу прийшли на допомогу вчителі інформатики. Вони виступили як провідники у світ цифрових технологій для тих, у кого із цим виникли труднощі. Крім того, департамент освіти та науки Одеської міської ради оперативно став вирішувати питання оснащення шкіл необхідною технікою та організовувати різноманітні курси, семінари, спрямовані на освоєння форм та методів дистанційного навчання. І це дало свій позитивний результат: з НВК № 13 через неможливість освоїти методи дистанційного навчання не звільнився жоден учитель!

— Я вважаю, що наш департамент освіти і науки вчинив дуже правильно, коли запропонував підготовку відеоуроків розподілити між школами, і потім увесь їхній масив розмістив на своєму сайті, — продовжує Тетяна Станіславівна. — На підготовку відеоуроків, особливо там, де потрібна демонстрація дослідів, витрачено дуже багато часу. Оскільки викладачі одеських шкіл виступили такою згуртованою командою, у нас сформувався хороший архів уроків. Тепер кожен учень, якщо не засвоїв якийсь матеріал, може будь-якої миті переглянути той чи інший урок. Та й педагоги мають право презентувати не лише свої уроки, а й радити учням переглядати уроки колег.

Педагоги викладали в мережу завдання та оцінки, які отримували учні, та обговорювали їхню успішність з батьками. В умовах звичайної форми навчання вчителі ніколи стільки часу не спілкувалися з батьками своїх учнів, каже Тетяна Смирнова. Дистанційне навчання все принципово змінило.

Довелося подумати і про те, як позбавити учнів можливості знайти правильне розв’язання поставленого завдання в Інтернеті та просто списати.

Однією з найскладніших була організація роботи з учнями молодшої школи. Адже не секрет, що малюки — це одвічні непосиди. Їхню увагу дуже складно утримувати довго. Під час переходу на дистанційне навчання такі моменти потрібно було враховувати. Зокрема, педагогам довелося влаштовувати рухливі ігри з учнями на своїх уроках, пропонувати школярам брати участь у них разом зі своїми домашніми улюбленцями — кішечками, собачками, пташками. 10—15 хвилин ішло на представлення домашнього улюбленця, розповідь про нього. А потім, коли увага зосереджувалася на тому, що відбувалося, можна вже переходити і до навчальної програми.

Не секрет, що різка зміна характеру роботи — а в разі переходу на дистанційне навчання відбувалося саме так, значно підвищує швидкість професійного вигорання освітян. У багатьох з них форсоване освоєння нових форм і методів роботи позначилося на стані здоров’я. Тетяна Смирнова не приховує, що на 10% зросла кількість учителів, у яких погіршився зір, почастішали скарги на біль у спині, головний біль та підвищений тиск. Молоді педагоги, які приходять влаштовуватися на роботу, дізнавшись, що треба бути готовим працювати дистанційно, не хочуть брати на себе таке навантаження і вирішують до школи не йти. У НВК № 13 вільні дві ставки вчителів математики, ставка вчителя англійської мови...

— Ми сьогодні розуміємо, що від дистанційної роботи нам нікуди не дітися, ми маємо бути готові працювати в такому режимі, — вважає Тетяна Смирнова. — Пандемія коронавірусу змусила дійти такого висновку педагогів у всьому світі. Тому треба думати не лише про те, як захистити вчителів, змушених працювати в умовах великих перевантажень. А й про учнів, які в умовах дистанційного навчання втрачають соціальні контакти, менше спілкуються безпосередньо один з одним і тому повільніше дорослішатимуть особистісно, довше отримуватимуть той життєвий досвід, який може дати лише реальне, а не віртуальне життя у всіх його аспектах та проявах.

Одеса.

Фото автора.