Ця майже казкова історія сталася в Жмеринці на Вінниччині. Колись батьки виконали бажання малого сина Марка Лещенка — разом із ним вивчили китайську, а тоді вирушили у Піднебесну. Але в історії є і продовження. Тепер китайську опановують у школі, де навчається Марк. Уроки веде його мама — Ольга Лещенко. Чому саме китайська зацікавила дитину і чим запам’яталася поїздка в далеку країну?..
Обіцянка
Якось, ще п’ять років тому, Марк забажав, щоб йому купили конструктор. Як і багатьом маленьким дітям, хлопчику хотілося все й одразу. Мама сказала синові, що у нас такі іграшки надто дорогі. Той запитав, а де дешевші?
Почув у відповідь, що в Китаї.
— Мамо, поїхали в Китай! — попросив малий.
— Але ж ми не знаємо мови, як будемо там з людьми розмовляти? Нас ніхто не зрозуміє, — почув від мами.
— Давай вчити! — наполягав на своєму син.
Пані Ольга пообіцяла, що так воно і буде, сподіваючись, що дитина забуде і на тому історія закінчиться. Але вже наступного дня, прокинувшись вранці, Марк нагадав мамі про китайську мову. Продовжував це робити і надалі. Жінка стала шукати того, хто міг би навчати дитину. Викладачку знайшли у Вінниці.
Далі події відбувалися ще цікавіше...
Захоплені мовою
Ольга Лещенко за фахом психолог. Після університету навчалася в аспірантурі Інституту психології імені Костюка Національної академії педагогічних наук України. Разом із чоловіком Іваном (він будівельник) і сином проживають у Жмеринці. Завдяки Марку їхня сім’я вивчила китайську і може спілкуватися нею на побутовому рівні. Починалося все із занять сина.
— На заняття у Вінницю ми з чоловіком возили Марка по черзі — кому вдавалося викроїти час, — розповідає Ольга Лещенко. — Щоразу були присутні, коли з сином працювала вчителька. Мимоволі і самі потроху дізнавалися дещо про китайську. Син виявляв велике бажання вчитися, тому заняття продовжували вдома. Як це відбувалося? Увечері збиралися разом, я розписувала на аркушах ієрогліфи, і всі дружно вчилися. Один ієрогліф переважно називає один предмет. Хоча буває інакше. У китайській багато значить інтонація. Вона змінює значення слова. Насправді ми мали смішний вигляд, коли «щебетали» по-китайськи. Але ми дружно всією сім’єю майже щодня вчили мову протягом року. Часто дивилися фільми китайською. Перевірити знання вирішили в Інституті Конфуція. Обрали для цього Одесу (у Вінниці на той час не було такої установи, її відкрили тільки восени 2021-го). В Одесі, коли складали іспит на знання мови, Марк виявився наймолодшим із тих, хто мав намір отримати сертифікат!
Тато, мама і син підтвердили свої знання мови. До речі, іспити платні. За дорогу до Одеси теж платили зі своєї кишені.
— Для нас вивчення іноземної мови було захопленням, нагадувало відпочинок, — каже пані Ольга. — А хіба на відпочинок ми шкодуємо грошей?
А потім вони полетіли в Китай! Сертифікат на знання китайської дав можливість Марку взяти участь у двотижневих мовних курсах при Харбінському інженерно-технічному університеті. Відпустити в далеку дорогу одного, на той час 12-річного сина, батьки, звичайно, не могли. Мати супроводжувала. Загалом у групі з України було 14 дітей. Проживання, навчання й екскурсії оплатила приймаюча сторона. Переліт відбувався за власні кошти.
Враження від поїздки у мами і сина надзвичайно приємні. Поверталися з повною валізою книжок та підручників китайською мовою. Для пані Ольги відвідання Харбінського університету має своє продовження. Нині вона навчається там онлайн — поглиблює знання з китайської.
Листа Святому Миколаю писали ієрогліфами
Мова настільки зацікавила Ольгу, що вирішила навчати не тільки сина, а й інших дітей. Задумала організувати курси.
Порадившись з Юлією Когут, директоркою школи-гімназії № 5, де спеціалізуються на іноземних мовах, започаткували гурток з вивчення китайської. На перше заняття зібралося приблизно 40 учнів. Нині у пані Ольги декілька груп: молодші класи, середні та старші. Відповідно для кожної пише навчальні програми.
Дві учениці пані Ольги, які вивчали китайську, нині продовжують це робити у вишах. А Марія Варовей та Марк Лещенко на всеукраїнському конкурсі учнівських творів «Китай моїми очима» вибороли третє місце (поступилися учням Київської гімназії східних мов). Загалом у конкурсі брали участь майже 200 осіб. У ще одному конкурсі «Міст китайської мови» фіналістами стали Марія Варовей, Маргарита Салієва та Дар’я Штифорук.
Напередодні свята Миколая пані Ольга показувала у Фейсбуці, як її учні з наймолодшої групи пишуть листи святому добродійнику. Чи зрозуміє ієрогліфи Миколай Чудотворець?..
— Радію, що з маленької дитячої мрії та великої наполегливості мого сина утворилася велика справа, яка приносить користь не тільки йому, а й іншим людям, — зазначає Ольга.
Про школу в Жмеринці знають у Піднебесній
Директорка Жмеринської школи-гімназії № 5 Юлія Когут схвально відгукнулася про роботу керівниці гуртка з вивчення китайської мови Ольги Лещенко. Задоволені й батьки, чиї діти опановують китайську.
Завдяки старанням керівниці гуртка про школу дізналися у Харбінському університеті. У щорічному альманасі китайського вишу за 2019-й вміщено розповідь про те, як у далекій Жмеринці вивчають китайську. Текст гарно ілюстрований фотографіями.
Директорка уточнила, що нині в школі вивчають чотири іноземні мови: англійську, німецьку, польську і китайську. Школа багато років співпрацює з американським Корпусом Миру, і його волонтери допомагають дітям вивчати англійську. Тепер, завдяки старанням Ольги Лещенко, Інститут Конфуція надав можливість проводити онлайн-заняття з китайської зі своїм волонтером, носієм мови.
Мати однієї з учениць не приховує задоволення від того, що її маленька донечка з радістю йде на заняття з китайської. На фейсбук-сторінці школи залишила відгук: «Софійка щоразу повертається додому в піднесеному настрої. Мало того, вдома продовжує промовляти китайські слова і намагається передати здобуті на уроці знання усій нашій сім’ї. Щиро дякуємо за таку роботу Ользі Лещенко».
Вінницька область.
На знімках: Ольга Лещенко зі своїми «китайцями».
Фото надано Ольгою Лещенко.
