В Україні триває реєстрація на пробне ЗНО, а тим часом школярі готуються до справжнього. На Херсонщині у зовнішньому незалежному оцінюванні 2022 року, як очікується, братимуть участь майже дванадцять тисяч випускників шкіл краю.

Очікують і майже  сто юнаків і дівчат з окупованого Криму. За бажання вони можуть потрапити до українських вишів без ЗНО за квотою, через вступні іспити та за сприяння освітнього центру «Крим — Україна».

Головним викликом для організаторів зовнішнього оцінювання залишається епідемія коронавірусу. «Два роки проводимо зовнішнє незалежне оцінювання знань в умовах пандемії. За цей час, звісно, напрацювали певний алгоритм і технології створення умов для учасників. Але ж не знаємо, який сюрприз підкине ковід за кілька місяців, які сертифікати знадобляться учасникам, і як їх допускатимуть до тестування. Тому тривожимося», — щиро зізнається Максим Кирпенко, директор регіонального Центру оцінювання якості освіти.

Математику складатимуть і фізики, і лірики

А от сьогоднішніх школярів тривожить обов’язкове ЗНО з математики (точніше, ДПА у формі ЗНО), яке складатимуть усі, незалежно від планів на здобуття майбутньої професії у виші. Цьогоріч тестування з цього предмета мають пройти і фізики, і лірики.

Торік ЗНО з математики виявилося «провальним» для багатьох учасників та учасниць на Херсонщині: кожен четвертий з них порогового балу не подолав. Тож майбутні випускники, а надто ті з тих, хто раніше не приділяв належної уваги вивченню математики, обурюються: нащо їм тестування з цього предмета? Мовляв, усі ці квадратні корені та дроби у житті не придадуться, а рахувати в умі вони й так уміють. Натомість їхні серйозні та налаштовані на здобуття вищої освіти однолітки, підтримувані батьками, наполягають: математика потрібна не тільки для того, аби гроші рахувати. Адже у майбутньому вона обов’язково придасться незалежно від того, станеш ти гуманітарієм чи фахівцем з точних наук.

Учениця 11-Г класу школи № 30 Херсона Софія Лазарєва солідарна зі своєю мамою Юлією. «Зараз я працюю бухгалтером, але за освітою — викладач математики, — розповідає Юлія Лазарєва. — Я переконана: обов’язкове тестування з цього предмета таки потрібне, бо воно стимулюватиме його опанування. А вивчати необхідно, оскільки саме математика розвиває логічне мислення, вчить розраховувати різні варіанти розв’язання складних життєвих ситуацій. Таке вміння знадобиться кожному випускнику, незалежно від того, яку спеціальність він обере». «Після закінчення школи я планую вступати на юридичний факультет вишу. Там математику не викладають — законодавство опановувати треба. Але я все одно вважаю, що і тестування, і сертифікат з математики за його результатами зайвими аж ніяк не будуть. Адже математика вчить нас відповідальності, умінню точно зважувати переваги й недоліки в усьому, знаходити найефективніші варіанти розв’язання різних проблем. Воно придасться абсолютно в усьому — і в побуті, і на роботі чи в бізнесі», — в унісон з мамою переконує одинадцятикласниця Софія Лазарєва.

Ми змінюємося — змінюється й ЗНО

Утім, дещо підкоригувати в процесі організації ЗНО на 2022 рік таки було б варто, кажуть херсонські педагоги. І йдеться — не про математику. Свою ініціативу висуває, зокрема, викладач англійської мови гімназії № 3 Херсона, фіналіст минулорічного національного конкурсу «Global teacher prize Ukraine» Оксана Єрохіна.

— Тестування адаптується під вимоги освітнього процесу. Природно, що його умови змінюються також. Обов’язкове тестування з математики — виклик, але таким самим викликом раніше стало впровадження аудіювання на ЗНО з іноземної мови. Та я вважаю, що треба йти далі: випускники шкіл мають не тільки вміти слухати, читати й писати іноземною, а й правильно говорити нею. Тому наступним кроком мало б бути впровадження на тестуванні з цього предмета й контрольних вправ з говоріння, — наполягає учитель-методист Оксана Єрохіна.

Загартовані «дистанційкою»

А от дистанційне навчання на результатах ЗНО не позначиться, гадають херсонські школярі та їхні родини. Навпаки: учні, орієнтовані на сертифікат із високими балами, вважають, що «дистанційка» вчить відповідальності, і дає можливість «засісти» саме за ті навчальні дисципліни, з яких проходитиме тестування. Хоча без «живого» спілкування з учителем в класі все одно непросто. Відтак, у Херсоні за період коронавірусної епідемії з-поміж старшокласників відчутно зріс не тільки попит на «очні» послуги репетитора, а й їх ціна. Одне заняття подорожчало як мінімум на п’ятдесят гривень, або на чверть. Та батьки грошей не шкодують, розуміючи, що сьогоднішні інвестиції у майбутнє сина чи доньки забезпечать успіх у кар’єрі та гідне життя завтра.

Херсон.