Марафон з вивчення автентичних колядок і щедрівок започаткували у Вінниці учасники  і передали естафету Тернополю та Львову.  Дійство транслювали наживо на фейсбук-сторінці колективу, і до нього міг долучитися кожен охочий...

Чим вирізняється «Оберіг» серед співочих гуртів краю? З якою проблемою постійно стикаються виконавці?

12 гран-прі впродовж п’яти років — ось результат виступів колективу. 2021-й завершили ще однією перемогою — на всеукраїнському конкурсі «Сурми звитяги», а також випуском першого диску і отриманням звання народного.

Особливість «Оберега» — вони записують у селах давні пісні, опрацьовують їх для виконання на три-чотири голоси. Співають переважно без музичного супроводу, акапельно...

«Спів у три-чотири голоси — одна з найскладніших форм пісенного мистецтва, — розповіла «Голосу України» керівниця «Оберега» відома у нашому краї збирачка народних традицій і автентичних пісень Ніна Бегас-Коваль. —

Не знаю, хто ще в області таке робить. Це складно. Зате як звучить! Оце й вирізняє наш колектив з-поміж інших».

Один з таких творів — «Колискова», з якою перемогли на конкурсі в Парижі. Цю пісню пані Ніні подарував батько.

Можна слухати хоч щовечора!

— Якось тато приніс надірваний аркуш паперу, — каже пані Ніна. — Тато історик, підтримує мене у всьому. Коли йому потрапила до рук така знахідка, одразу передав її мені. Там були слова «Колискової». Уточнювалося, що це пісня 1800 року. Серце заходилося від хвилювання — це ж текст XIX століття!

Забігаючи наперед, скажемо, що на «Колискову», яку пані Ніна записала зі своїм колективом, виконала у власній обробці і виставила на сторінці ансамблю у Фейсбуці, надійшли відгуки. Один дописувач уточнив, що це «Колискова» з Наддніпрянщини. Написав, що чув, як її співали бабусі в їхньому селі.

Слухати її у виконанні «Оберега» можна хоч кожен вечір! Так зворушливо виконують її співаки. Не дивно, що вінничани «заколисали» нею журі міжнародного фестивалю мистецтв у Парижі Etoiles de Raris.

За словами пані Ніни, конкурс відбувався онлайн. Воно й добре, бо на поїздку до Франції навряд чи зібрали б кошти.

«Ми не дуже вірили, що станемо переможцями, — каже керівниця колективу. — На конкурс надіслали роботи понад тисяча учасників. Конкурс жанровий. Ми — у номінації автентичної пісні. Міжнародне журі віддало перше місце саме нашій «Колисковій»! Це ж яке визнання! І не десь, а в Парижі! Якщо давня українська пісня зачарувала іноземців, то і нас повинна захоплювати, маємо співати її частіше і гучніше. Співати своє, українське — це круто вже тому, що його визнають у світі».

Диплом з Парижа — поки що найпрестижніша відзнака «Оберега», але не єдина.

Жодного разу не опускалися на третє місце

Хто входить до колективу, чи мають виконавці професійну освіту?

— Ми беремо участь у багатьох конкурсах серед професійних виконавців, але в колективі жодного професіонала, ніхто зі співаків не має музичної освіти, — розповідає Ніна Бегас-Коваль. — Крім мене, хіба що. Я вивчала музику й українознавство у нашому педуніверситеті імені Коцюбинського.

Нині колектив має два склади виконавців, загалом їх майже десятеро. Це студенти, молодь, яка любить музику, українську пісню.

— Дуже непросто знайти виконавців, які можуть увійти в ансамблеву гармонію, — каже Ніна Бегас-Коваль. — Дуже складно вибудувати чотири голоси. Але нам багато чого вдається. За неповні п’ять років існування здобули на різних конкурсах — від обласних до міжнародних — 12 гран-прі, а ще вибороли приблизно 30 перших і других місць. Притім жодного разу не опускалися на третє. Тільки перше або друге...

«Оберіг» — один з небагатьох, хто виконує повстанські та стрілецькі пісні. Нині до репертуару додалися пісні АТО/ООС. Найбільше з них тих, що їх написала Христина Панасюк з Рівного.

— Чому ми не можемо мати свої авторські пісні? — якось запитала Ніна Бегас-Коваль. Колектив підтримав її. Так народилася авторська пісня «В нас є ще!». Ключові слова в ній: «В нас є ще кого захищати, в нас є що боронити...»

Після перемоги на обласному конкурсі «Сурми звитяги» «Оберіг» став учасником гала-концерту всеукраїнських «Сурм...» (на знімку). Як пояснила пані Ніна, це не просто концерт як фінальний акорд фестивалю. Гала-концерт став продовженням конкурсу. Професійне журі оцінювало виступи і визначало переможців. Виступали у Львові, у залі Оперного театру. Для участі організатори відібрали кращих з кращих. Тож потрапити на гала-концерт — уже неабиякий успіх. А перемогти? Вінничани перемогли. У номінації «Авторська пісня» їхній твір «В нас є ще!» визнано кращим. Додому зі Львова співаки повернулися з дипломом першого ступеня.

Усе — на ентузіазмі

А тепер про другий бік медалі під назвою «Оберіг». Співочий діамант міг би розкритися ще багатьма гранями, якби мав підтримку. На жаль, поки що його відблиск не приглянувся тим, хто міг би взяти колектив під своє крило.

Тому все тримається на ентузіазмі. Найскладніше — шукати кошти для поїздки на фестивалі, конкурси. Наприклад, щоб виступити на фестивалі «Золоте руно» у Грузії, півроку оббивали пороги різних структур. Дорогу до Львова на гала-концерт «Сурми звитяги», щоправда, оплатив департамент соціальної політики. Але тільки дорогу. Все інше учасники фінансували за власні кошти.

Нині артисти знову в пошуку грошей. У травні 2022 року мають намір виступити на міжнародному конкурсі в Болгарії. У планах «Оберега» записати кліп про автентичну колядку в супроводі давньої народної пісні «Зажурилась, гей, крута гора». Усе знов впирається у відсутність коштів.

Артистам так хочеться мати постійну і надійну підтримку!..

Вінниця.

Фото надано автором.