З них 242,308 тис. опрацьовано працівниками Управління з питань звернень громадян апарату Верховної Ради України.

Комітетами Верховної Ради України опрацьовано 10,108 тис. листів, депутатськими фракціями (депутатськими групами) у Верховній Раді України — 4918.

До керівництва парламенту звернулися 1487 осіб, з них 763 — до Голови Верховної Ради України.

Народним депутатам України направлено 133,338 тис. адресованих їм пропозицій, заяв і скарг громадян, що в 4 рази більше, ніж 2020 року.

Порівняно з 2020 роком у 3,4 раза зросла кількість колективних звернень до Верховної Ради України — 44,949 тис., що містять майже 130 млн підписів, переважно вірян Української православної церкви щодо окремих аспектів охорони здоров’я та ідентифікації особи.

Збереглася тенденція до подальшого збільшення у пошті парламенту кількості та питомої ваги пропозицій, заяв і скарг, надісланих засобами електронного зв’язку, — 211,719 тис. (54% загальної кількості кореспонденції Верховної Ради України). Водночас дещо зменшилася питома вага пропозицій, заяв і скарг, надісланих на адресу Верховної Ради України поштою (з 45% у 2020 році до 44% у 2021 році) та засобами телефонного зв’язку (з 2% у 2020 році до 1% у 2021 році), хоча їхня загальна кількість порівняно з 2020 роком збільшилася відповідно на 119,571 тис. (у 3,2 раза) та на 2550 (у 2,1 раза). Залишилася сталою кількість пропозицій, заяв і скарг громадян, що надійшли від органів державної влади, інших органів, установ та організацій, — 5096.

У системі «Електронні петиції» на офіційному веб-сайті Верховної Ради України громадянами ініційовано 783 електронні повідомлення, з них 236 після перевірки на відповідність встановленим законом вимогам оприлюднено Управлінням з питань звернень громадян як петиції для збору підписів. Загалом упродовж 2021 року в системі «Електронні петиції» зареєструвалися 52,379 тис. громадян.

Відповідно до інформації, наданої секретаріатами депутатських фракцій і груп, до народних депутатів України дев’ятого скликання, їхніх помічників-консультантів у виборчих округах за звітний період звернулися 232,209 тис. виборців, розглянуто 101,074 тис. письмових звернень, проведено 16,512 тис. особистих прийомів та 19,136 тис. зустрічей з виборцями.

За інформацією, наданою виконавчими апаратами обласних рад, до місцевих рад, їхніх виконавчих органів за звітний період надійшло 3177,046 тис. звернень громадян, що на 601,341 тис. (у 1,2 раза) більше, ніж 2020 року.

Найбільше звернень (з розрахунку на 100 тис. населення) розглянуто у Вінницькій (16,5 тис.), Закарпатській (15,8 тис.), Чернівецькій (15,2 тис.), Тернопільській (13 тис.), Київській та Житомирській (по 12,4 тис.), Львівській (12 тис.), Кіровоградській та Рівненській (по 10,1 тис.), Волинській та Харківській (по 9,8 тис.), Івано-Франківській (9,2 тис.), Одеській (8,8 тис.), Полтавській (8,2 тис.), Чернігівській (7,4 тис.) областях. У середньому цей показник по Україні становить 7,7 тис.

Аналіз статистичних даних у регіональному розрізі засвідчує зростання кількості звернень з усіх областей України включно зі столицею. Порівняно з 2020 роком найбільше звернень надійшло з м. Києва — 100,670 тис. (+71,230 тис.), Харківської — 44,660 тис. (+32,598 тис.), Одеської — 25,952 тис. (+15,875 тис.), Київської — 23,263 тис. (+15,122 тис.), Полтавської — 21,929 тис. (+18,359 тис.), Дніпропетровської — 21,142 тис. (+15,122 тис.), Черкаської — 16,041 тис. (+11,358 тис.), Львівської — 15,223 тис. (+10,853 тис.), Запорізької — 15,045 тис. (+10,033 тис.), Донецької — 13,538 тис. (+9074), Миколаївської — 11,571 тис. (+9549), Херсонської — 10,866 тис. (+9222) областей.

Серед авторів звернень, які зазначили свій соціальний стан, переважали пенсіонери — 51,692 тис., підприємці — 34,288 тис., робітники — 33,260 тис., безробітні — 17,873 тис., журналісти — 17,078 тис., здобувачі освіти — 16,841 тис., працівники бюджетної сфери — 12,846 тис.,    пенсіонери з числа військовослужбовців — 6101, служителі релігійних організацій — 5497, державні службовці — 3377, селяни — 1493. Із числа осіб пільгових категорій 29,155 тис. звернень надійшло від осіб з інвалідністю I—III груп, 19,424 тис. — від дітей з інвалідністю з дитинства, 16,935 тис. — від дітей, 12,685 тис. — від переселенців або внутрішньо переміщених осіб, 8807 — від ветеранів праці, 8720 — від учасників АТО/ООС, 8315 — від учасників бойових дій, 6737 — від осіб з інвалідністю внаслідок війни, 6263 — від багатодітних сімей, 4397 — від учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 3498 — від учасників війни, 3433 — від ветеранів військової служби, 3162 — від осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, 2503 — від дітей війни, 2281 — від членів сім’ї загиблого, 2114 — від одиноких матерів.

Упродовж 2021 року у зверненнях громадян до Верховної Ради України порушено 772,499 тис. питань, що на 550,784 тис. (у 3,5 раза) більше, ніж 2020 року.

Як і в попередні роки, найчисленнішими залишалися питання забезпечення дотримання законності та охорони правопорядку, реалізації прав і свобод громадян, запобігання дискримінації — 258,674 тис. (33,5% загальної кількості питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України), що на 175,253 тис. (у 3,1 раза) більше, ніж 2020 року. Найбільше (у 6 разів) зросла кількість пропозицій до правоохоронного законодавства — з 14,686 тис. у 2020 році до 89,072 тис. у 2021 році. Вдвічі збільшилася кількість скарг на дії працівників правоохоронних органів, слідчих, органів дізнання, тяганину зі слідством (з 31,927 тис. у 2020 році до 61,945 тис. у 2021 році) та на дії працівників органів прокуратури (з 10,182 тис. у 2020 році до 21,445 тис. у 2021 році). Продовжували надходити скарги на дії суддів, тяганину в судах, судові рішення та вироки — 17,429 тис., неналежне виконання судових рішень — 9089 тис.

Набули значної актуальності і питання охорони здоров’я — 140,887 тис. (18,2% загальної кількості питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України), що у 7 разів більше, ніж 2020 року. Переважно порушувалися питання про внесення змін до законодавства — 59,953 тис. та щодо реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я — 54,497 тис., які становлять 82% загальної кількості питань охорони здоров’я. У 2,3 раза збільшилася кількість скарг на дії та бездіяльність працівників охорони здоров’я, неналежне ставлення до хворих — 12,105 тис. (9% загальної кількості питань охорони здоров’я). Не залишалися поза увагою і питання забезпечення пацієнтів лікарськими засобами — 6697 (5%).

Спостерігалося також значне зростання кількості звернень з питань соціальної політики та соціального захисту населення — 51,698 тис. (6,7% загальної кількості питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України), що у 2,8 раза більше, ніж 2020 року. Майже кожне четверте з таких звернень містило пропозиції до соціального законодавства — 12,360 тис., кожне п’яте прохання — про надання матеріальної допомоги — 11,694 тис. Продовжували надходити звернення з питань призначення, перерахунку, виплати трудової, соціальної пенсії — 5655 (11%), державної соціальної політики — 5098 (10%).

Не залишалися поза увагою громадян питання діяльності Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України — 30,391 тис. (3,9% загальної кількості питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України), що в 1,4 раза більше, ніж 2020 року. З них 58% стосувалися діяльності єдиного органу законодавчої влади в Україні, його органів, народних депутатів України.

Надійшло багато звернень з питань комунального господарства — 30,099 тис., що у 3,7 раза більше, ніж 2020 року. У переважній більшості це питання плати за житло та комунальні послуги, тарифів на такі послуги — 9279 (31% загальної кількості питань комунального господарства), діяльності ОСББ, житлових кооперативів — 5368 (18%), щодо дій та бездіяльності працівників комунальних служб і житлово-експлуатаційних організацій — 4780 (16%), пропозиції щодо внесення змін до законодавства — 3345 (11%).

Набули актуальності питання діяльності об’єднань громадян, релігії та міжконфесійних відносин — 24,225 тис., що у 18 разів більше, ніж 2020 року. Це зумовлено масовим надходженням колективних звернень вірян Української православної церкви щодо незгоди з нормами Закону України «Про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України».

У зверненнях до Верховної Ради України продовжували порушуватися питання праці і заробітної плати — 22,214 тис. (2,9% загальної кількості питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України), діяльності центральних органів виконавчої влади — 21,473 тис. (2,8%), фінансової, податкової, митної політики — 20,172 тис. (2,6%), державного будівництва, адміністративно-територіального устрою — 18,690 тис. (2,4%), аграрної політики і земельних відносин — 16,410 тис. (2,1%), діяльності органів місцевого самоврядування — 15,644 (2%), житлової політики — 15,433 (2%), діяльності підприємств та установ — 15,352 (2%), освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності — 13,619 (1,8%) тощо.

Усі пропозиції, заяви та скарги, що надійшли до Верховної Ради України, розглянуті відповідно до закону. Звернення, що містили пропозиції до законопроектів, які розглядаються Верховною Радою України, вивчені та узагальнені у комітетах Верховної Ради України, надіслані за належністю до відповідних органів державної влади (у тому числі правоохоронних органів), органів місцевого самоврядування.

Управління з питань звернень громадян апарату Верховної Ради України.