Народний депутат України Віталій Безгін (з мікрофоном) та (зліва направо) заступник голови ОДА Максим Калінін, перший заступник голови облради Олександр Лемешко, заступниця керівника проекту USAID «Говерла» Наталія Гнидюк і голова Оржицької громади Олена Сидоренко під час обговорення  законопроекту № 5323.

У заході, який зініціювали представники Асоціації міст України та фінансованого урядом США проекту USAID «Говерла», взяв участь голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін. До розмови також долучилися заступник міністра розвитку громад і територій Іван Лукеря, помічник народного депутата від Полтавщини Олексія Мовчана Владислав Кормушин, посадовці  облради та ОДА, керівники і фахівці територіальних громад.

Головна новація — запровадження трирівневої системи планування

Віталій Безгін нагадав, що йдеться про осучаснення та вдосконалення справді засадничого для державної регіональної політики закону. Він нагадав, що Державну стратегію регіонального розвитку на 2021—2027 роки було затверджено постановою уряду, проте очевидною є необхідність синхронізувати такі стратегії, плани на всіх рівнях. Тим паче, що наприкінці 2020 року виборами до органів місцевого самоврядування завершився перший етап реформи децентралізації, який сформував територіальні громади в їхньому нинішньому вигляді. Тож головною новацією законопроекту № 5323 стає запровадження трирівневої системи стратегічного планування за принципом: держава, регіон, громада, а також тіснішої «сув’язі» між ними. Особливо тоді, коли йдеться про фінансування проектів із державного бюджету.

Свої стратегії з визначенням пріоритетів та напрямів розвитку на найближчі п’ять—сім років мають розробити й затвердити на сесіях відповідних рад усі без винятку громади. У цьому їм допомагатимуть новостворені агенції регіонального розвитку, профільні підрозділи ОДА. Саме до обласних державних адміністрацій подаватимуть ті напрацювання та пропозиції представники громад, щоб їхні інтереси враховувалися під час регіонального планування. І ця робота вже триває. Скажімо, на Полтавщині, де створено 60 територіальних громад, такі стратегічні документи, за словами заступника голови ОДА Максима Калініна, затверджено у 26 з них. У 25 громадах ще працюють над ними та прагнуть винести документи на затвердження до кінця нинішнього року. Однак у дев’яти територіальних громадах регіону цю роботу ще навіть не розпочинали...

Хоча зрозуміло, що й «канонізовані» раніше документи потребують уточнень чи значних коректив. Не лише тому, що у 2020 році чимало громад «приросли» новими територіями та населеними пунктами. Прикро, та якість такого планування далеко не завжди належна. «Всі знають про те, що й зараз у деяких програмах фінансування є вимога надати стратегію розвитку громади, — зауважив Віталій Безгін. — Але як це працює на практиці?

Нерідко просто готують «стратегічний» папірець на кілька сторінок, щоб той чи інший проект потрапив на конкурс. А потім він опиняється в шафі чи шухляді й лежить там доти, доки в громаді не зміниться керівництво, яке буде цю історію повторювати. Мені запам’ятався приклад із Закарпаття, де задля фінансування з якогось фонду чи субвенції окремим пунктом стратегічного розвитку громади вписали дорогу на... цвинтар. Тому, даруйте, таких стратегій у нас не повинно бути».

Заступник міністра розвитку громад і територій Іван Лукеря, котрий спілкувався з учасниками заходу в Полтаві дистанційно, також назвав якість підготовки у громадах економічних проектів «дуже низькою». При цьому зрозуміло, що фінансування місцевих ініціатив — через Державний фонд розвитку територій, субсидії на соціально-економічний розвиток та інші механізми — залишається однією з найважливіших складових державної регіональної політики. Однак таке фінансування тепер неодмінно «прив’язуватиметься» до стратегій і довгострокових планів громад. Тільки тоді вони можуть претендувати на підтримку з державного бюджету. Бо таки нелогічно фінансувати народним коштом якісь незрозумілі забаганки місцевих керівників. Інша справа, що нагляд за витрачанням коштів «згори» повинен доповнюватися запровадженням прозорих механізмів відбору проектів. Зокрема, й на рівні областей.

Делеговані повноваження потрібно підкріплювати коштами

Під час обговорення законопроекту, як завжди, активними були керівники та представники громад. Ніхто з них не заперечував необхідності його прийняття. Адже йдеться про встановлення чіткіших правил гри у фінансових відносинах органів місцевого самоврядування з іншими гілками влади. Водночас повпреди громад нагадували про реалії, в яких їм доводиться працювати. А вони вимагають прийняття нових чи вдосконалення й інших законодавчих актів, нормативних документів уряду. «Будь-яка стратегія потребує стабільності при реалізації наміченого, — зазначив голова Шишацької громади Олександр Тутка. — І, звичайно, фінансового підкріплення переданих на місця повноважень. Однак практично щороку доводиться гадати, збільшать нам відсоток відрахування ПДФО чи не збільшать, залишатимуть акцизний збір чи ні. Як за таких умов планувати розвиток?».

Керівник Новоселівської ТГ Євген Бова привернув увагу до так званого реверсу. Тобто вилучення коштів зі скарбниць фінансово спроможних громад задля підтримки дотаційних. Без цього поки що нібито не обійтись. Але ж минулого року з очолюваної ним громади вилучали два мільйони гривень, а цього року «замахнулися» вже на п’ять з половиною мільйонів. За такого «прогресування» виїмки на місцях зникає зацікавленість у розвитку бізнесу, залученні інвестицій, створенні нових робочих місць, які, власне, й забезпечують ті надходження.

Очільник Терешківської громади Віталій Турпітько зосередився на проблемах фінансування первинної ланки медицини у наших селах. І, зокрема, оплати праці тамтешніх сімейних лікарів, роботу яких за суто статистичними показниками обслуговування населення не можна прирівнювати до діяльності їхніх міських колег.

Голова Глобинської громади Станіслав Джусь докладніше зупинився на парадоксах новацій у сфері містобудування. Згідно з ними громади мають розробити власні комплексні плани просторового розвитку, які будуть обов’язковими для початку будівництва. Та після того, як у 2020 році згадана громада «приросла» величезною територією і понад чотирма десятками сіл, тут підрахували: щоб отримати той план, тільки за виготовлення картографічної документації треба заплатити 12—15 мільйонів гривень. А з геодезією, здається, важко буде й у 50 мільйонів «вписатися». Як пояснити людям, що для будівництва, скажімо, центру безпеки вартістю до трьох мільйонів гривень, треба спочатку за «папери», тобто документацію, викласти таку величезну суму. Запевнення керівників профільного міністерства в тому, що за все заплатить держава, здаються не вельми переконливими.

Та й будувати треба ж не колись, а сьогодні й завтра...

Ще цього року можливе ухвалення Муніципального кодексу

Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін під час дискусії зауважив, що левова частка озвучених представниками громад проблем знайде своє розв’язання в інших законодавчих актах, які також готуються або перебувають на розгляді у Верховній Раді. Чи не найважливішим серед них стане Муніципальний кодекс, до якого «прив’язуватимуть» і Бюджетний кодекс. При цьому парламентарій висловив сподівання, що Муніципальний кодекс вдасться ухвалити ще до прийняття держбюджету на наступний рік.

Запевнивши, що парламентарії триматимуть руку на пульсі найнагальніших проблем територіальних громад, Віталій Безгін нагадав, що саме Верховна Рада після останнього шаленого стрибка цін на природний газ посилила фінансову спроможність громад, збільшивши на чотири відсотки частку ПДФО, яка залишається на місцях. Так само було й тоді, коли урядовці намагалися «відібрати» у громад надходження від акцизного збору.

Зрозуміло, що розрубування таких «гордієвих вузлів» відбувалося з урахуванням позиції Асоціації міст України та, власне, представників громад. Співпраця з ними та постійний взаємозацікавлений діалог і профільного комітету Верховної Ради, і парламенту загалом стає запорукою усунення перепон на шляху розвитку. На цьому наприкінці обговорення законопроекту № 5323 наголосила голова Оржицької громади Олена Сидоренко, яка модерувала захід. За її словами, присутні уповноважені представники громад мали «унікальну можливість» впливати на формулювання положень законопроекту ще на етапі його творення.

Полтава.

Фото автора.