Він був непересічним митцем, членом НСХУ, лауреатом міської премії імені Миколи Ярошенка. І водночас не менш талановитим педагогом, викладачем Полтавської дитячої художньої школи. А ще – діяльним патріотом України. На її захист став іще на Донбасі, коли у 2014-2015 роках ніс службу в зоні АТО. Зрештою, після повномасштабного вторгнення російської армії відразу пішов до військкомату й знову став воїном. А 26 березня поліг смертю хоробрих у бою з рашистами на території Запорізької області…
Під час коротких урочистостей із нагоди відкриття виставки, яку назвали «Сповіддю», друзі, колеги – художники й педагоги, – та його учні згадували Святослава Пашинського як надзвичайно обдаровану людину. В іпостасі художника-кераміста він використовував різні технології, не боявся експериментувати, постійно перебував у творчому пошуку. Це засвідчують представлені в експозиції роботи – тарелі, керамічні панно й композиції (на знімках).
Прагнення самобутності, креативу в творчості прищеплював і своїм учням. Дітей приваблювало в ньому насамперед те, що їхній наставник не лише розповідав про ті чи інші мистецькі прийоми, а неодмінно показував їх на практиці, творив разом із ними. Саме за його ініціативою у дитячій школі мистецтв з’явилася керамічна майстерня, тут придбали гончарний круг і муфельну піч для випалювання виробів.
Святослав Пашинський відійшов у вічність, коли йому виповнилося 44 роки. Та вічно живими залишаються творча спадщина художника-кераміста і наша пам'ять про митця, педагога, воїна, захисника України.
Полтава.
Фото автора.
