Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству (№ 3774). Ця законодавча ініціатива запроваджує низку антирейдерських заходів та встановлює дієві запобіжники для недопущення протиправного захоплення підприємств і незаконного заволодіння нерухомим майном.
З цією метою автори законопроекту, народні депутати Галина Янченко, Андрій Костін, Дмитро Наталуха та інші парламентарії запропонували надати Міністерству юстиції України право забороняти проведення реєстраційних дій на період розгляду скарги на реєстраційні дії (рішення), що дозволить оперативно зупиняти розпочате рейдерське захоплення та забезпечувати належне виконання прийнятого за результатами розгляду скарги рішення. Крім того, ухвалені зміни створюють інституційне підґрунтя для розгляду практично всіх скарг, що містять базову інформацію про скаржника та оскаржувану реєстраційну дію, усувають положення, які дозволяли недобросовісним особам блокувати розгляд скарг Міністерством юстиції, запроваджують обов’язковість оприлюднення прийнятих рішень на офіційному веб-сайті, передбачають норму щодо зупинення перебігу строку на оскарження у разі повернення скаржнику неналежно оформленої скарги (на період між датою подання скарги та датою її повернення), збільшують строк оскарження реєстраційних рішень до трьох місяців. При цьому строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скаргу здано до установи зв’язку чи передано іншими відповідними засобами.
Якщо розгляд скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Єдиного державного реєстру іншими особами у місячний строк провести неможливо, то Міністерство юстиції, його територіальні органи повинні встановити необхідний строк для такого розгляду, повідомивши про це особу, яка подала скаргу.
Водночас загальний строк розгляду скарги не може перевищувати сорока п’яти днів.
За словами ініціаторки цього законопроекту, голови Тимчасової спеціальної комісії з питань захисту прав інвесторів Галини Янченко, ухвалені зміни закривають найпопулярніші рейдерські «лазівки», які виникали під час роботи з державними реєстрами. «Прийняття цього законопроекту особливо актуальне зараз, враховуючи відновлення роботи державних реєстрів та операцій з нерухомістю. Він допоможе убезпечити і бізнес, і громадян від спроб реєстраційного мародерства», – зазначила народний депутат, підкресливши, що в межах ТСК з питань захисту прав інвесторів робота над цим законопроектом тривала півтора року.
Одним із основних нововведень Галина Янченко також назвала вимогу щодо інформування власників майна (як громадян, так і бізнесу) телефоном в режимі реального часу про нотаріальну дію з його активом. «Тобто, щойно хтось спробує перереєструвати ваш бізнес, ви одразу ж отримаєте сповіщення про це на телефон. Для цього контактні дані власника мають бути внесені до Єдиного державного реєстру. Таким чином, «провернути» рейдерську атаку непомітно буде неможливим», – пояснила вона.
Ще одна популярна рейдерська лазівка, яку прикриває цей законопроект, пов’язана зі зміною керівництва підприємств. Зокрема, якщо раніше для зміни директора якоїсь компанії було достатньо, щоб протокол загальних зборів підписали їх голова та секретар, які були обрані під час цих же зборів, то ухвалені зміни передбачають, що протокол зборів щодо зміни керівника товариства має бути підписаний всіма їх учасниками зборів. При цьому голосів учасників зборів має бути достатньо для ухвалення такого рішення.
Також документ містить запобіжники від махінацій під час розірвання юридичною особою договору оренди землі сільськогосподарського призначення. Ухвалений закон, зокрема, передбачає, що правочин про розірвання договору оренди (суборенди) землі сільськогосподарського призначення, орендарем (суборендарем) за яким є юридична особа приватного права (крім акціонерного товариства, повного та командитного товариства), є значним правочином та потребує попереднього прийняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом такої юридичної особи рішення про надання згоди на його вчинення (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним). У разі неприйняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом юридичної особи рішення про надання згоди на вчинення такого значного правочину, такий правочин вважатиметься нікчемним.
Ухвалений закон також передбачає можливість проведення низки реєстраційних дій через Єдиний державний вебпортал електронних послуг без участі державного реєстратора. Зокрема, в автоматичному режимі можна зареєструвати юридичну особу на підставі модельного статуту, провести державну реєстрація змін до відомостей про юридичну особу щодо зміни місцезнаходження юридичної особи, видів діяльності, інформації для здійснення зв’язку з юридичною особою.
