Свої малюнки та створені власноруч обереги передали військовим через Координаційний штаб волонтерів вихованці закладів позашкільної освіти та художніх шкіл Дніпра. Так юні мешканці міста подякували українським воїнам за захист від навали «руского міра».

Цього року захисту потребують насамперед українські діти. Від дикунів путінської «спецоперації», які свідомо влаштували геноцид дитинству. Тільки тому, що наші діти — українці.

Лише за офіційними даними, унаслідок широкомасштабного вторгнення військ рф 243 неповнолітніх громадянина України вбито, 446 поранено. 139 дітей вважаються безвісти зниклими.

Російські солдати стріляють у беззахисних дітлахів, катують, знущаються, ґвалтують навіть немовлят... 230 тисяч маленьких українців депортовано до росії чи на окуповані території, де з них планують робити «русских». Так московіти намагаються знищити коріння нашої нації й позбавити її фундаменту майбутнього.

Крім того, є підозри, що дітей-сиріт окупанти використовуватимуть як товар. Напередодні путін підписав указ про спрощений прийом у громадянство рф українських дітей-сиріт або тих, хто залишився без батьківського піклування, зокрема, на тимчасово окупованих територіях.

Війна і дитинство — несумісні. Зараз не діти граються у «війнушку», а путінська війна по-звірячому бавиться українськими дітьми. І геополітичний світ досі не відреагував на цей факт адекватно.

Проте маленькі українці швидко дорослішають у страшних реаліях російських авіабомб і снарядів, що падають на них.

Ось «Домашня робота» — воєнні хайку від учня 4-го класу з міста Суми:

«Кличе тривога.
Знову до бомбосховища.
Україна не спить.
Закрите небо —
Моя маленька мрія.
Задовбали вже...
Щаслива весна...
Я не ходжу до школи.
Кляті москалі.

А це ще один шкільний твір воєнного часу, який можна вважати програмним для дорослих (на знімку).

До речі, 1 червня ще й Всесвітній день батьків (за рішенням 66-ї сесії Генасамблеї ООН). І його відзначають від дуже символічного для української історії року — 2013-го. Будемо ж гідними батьками нашим дітям.

Їх захист — то наша любов, віра і надія, а ще і кармічна відповідальність перед майбутнім нащадків, України, людства і людяності.

Фото з вікритих джерел.