На знімку: Людмила Мех і Роберт Фейзулаху.

Коли з колегами-журналістами, учасниками програми професійного захисту працівників ЗМІ, ми йшли знайомитися з волонтерами в столиці Косово, я і не сподівалася на приємний сюрприз. Симпатичний молодий чоловік, приязно усміхнувшись, звернувся до нас… гарною українською мовою! Роберт пояснив, що п’ять років працював у Києві - в Консультативній місії Євросоюзу.

- Я дуже полюбив вашу країну. Моя мати родом з Чехії, батько - з Косово. А мене й зараз не полишає відчуття, що ваша держава - це більше, ніж та країна, в якій мені добре працювалося в тривалому службовому відрядженні. Вона настільки стала своєю -- просто як друга Батьківщина. Торік у серпні ми з дружиною та двома дітьми повернулися до Косово. А коли 24 лютого дізнався про ракетні обстріли й повномасштабне вторгнення російських військ в Україну, я кілька днів не міг заснути без заспокійливих ліків, хоча ніколи не мав і зараз не маю проблем зі здоров’ям. Тоді й прийшло розуміння, що я не сидітиму склавши руки, коли в такій біді близький моєму серцю український народ. Без зайвих слів мене зрозуміла вся сім’я і підтримали друзі.

Роберт прийшов на зустріч з українцями ще з одним своїм однодумцем. Представник БФ «Підтримка ініціатив розвитку (SDI)» Арвід Халл (на знімку унизу) під час нашого спілкування сказав, що на підтримку України пожертвував партію ліків виконавчий директор кампанії «Deni Pharm», що в Приштині, Адем Хаcані. Фармацевтична продукція, медичні препарати й засоби -- це потрібно країні, яка дає відсіч агресору й прагне максимально зберегти життя і здоров’я вояків та цивільного населення. 

У Косово розуміння українських реалій особливе. Тут наприкінці 1990-х теж пройшли через пекло війни... Болісні спогади про той час можна почути не лише від старожилів, а й від тих, хто з дитячого віку пам’ятає страхіття боїв, руйнувань, кровопролиття. 

Між ранковим прямим телеефіром у програмі RTK і цією зустріччю з волонтерами ми мали дві години вільного часу, тож координатор проєкту представник Асоціації журналістів Косова Адем Сулеймані запропонував відвідати національний музей. У древнього народу на Балканах боротьба за свободу й незалежність - надважлива сторінка історії. Упевнена, ще пів року тому частина тутешніх музейних експонатів, зокрема предметів самооборони, виготовлених власноруч місцевими умільцями наприкінці 1990-х, не спонукала б мене проводити паралелі між бойовими діями на цій землі і нинішньою всенародною боротьбою українців проти рашистських окупантів.
Є в музеї й особлива зала. Прапори 98 країн світу виставлено в ній як підтвердження міжнародного визнання Косово. Поки що синьо-жовтого прапора України тут немає. Припускаю, що наша прийдешня Перемога, повернення Криму й усіх тимчасово окупованих територій, належна оцінка того, яку політику проводила та чи інша держава стосовно України в її найтяжчі часи може змістити акценти й у дипломатичних питаннях. 

Після 24 лютого світ змінився й показав хто є хто. Як на долоні видно і ворогів, і щирих друзів України. Народ і влада Косова -- друзі нашого народу. Але поки що волонтерам з Приштини, які збирають для українців гуманітарну допомогу, доводиться їхати до наших дипломатичних представництв за межами Косово - то в Тирану, то в Скоп’є, щоб у законний спосіб доправляти вантажі за призначенням. Принагідно наші співбесідники подякували за сприяння в цих питаннях Посольству України в Албанії та Надзвичайному й Повноважному Послу України в Республіці Північна Македонія Наталії Задорожнюк.

А ще, розповідає Роберт, налагодили контакти з командуванням українських військовиків, які служать на Балканах у складі миротворчої місії НАТО. Це полегшує волонтерам робити свою добру справу, зокрема, в транспортуванні гуманітарної допомоги на територію України. Загалом упродовж весни 2022 року волонтерська група з Косово вже доправила до України різноманітної допомоги на понад 77 тисяч євро. 

Роберт Фейзулаху використовує свої міжнародні зв’язки, щоб залучати друзів України до волонтерства. Назвав, приміром, британську гуманітарну організацію «The MENTOR Initiative», яка «два десятки великих вантажних машин гуманітарної допомоги на суму 3,6 мільйона доларів США вже доставила в Україну». 

Серед тих, кому Роберт особисто вдячний за участь в організації гуманітарних акцій і підтримку волонтерських ініціатив, назвав також галичанку Соломію Старосольську та Любомира Чорнія, котрий працює нині в Івано-Франківську, звідки й родом. Про діяльність групи бізнесменів і менеджерів, що об’єдналася у волонтерську гуманітарну ініціативу Let Ukraine Win, ми знаємо, зокрема й із публікації на сайті Національної спілки журналістів України. Ініціатор проєкту letukrainewin.org Любомир Чорній на початку війни приїхав з родиною до Івано-Франківська, згуртував знайомих, серед них і столичних підприємців, а приміщення для волонтерської роботи надала тамтешня Торгово-промислова палата. Нині триває співпраця з місцевим благодійним фондом, відкрили рахунки, визначили пріоритети - інформувати зовнішню авдиторію про становище в Україні, про масштабні руйнування інфраструктури, страждання населення та про гуманітарні ініціативи. Почали збирати кошти на допомогу - тепер з-за кордону надходять основні гуманітарні вантажі в ті місця, де вона найпотрібніша.

«Координувалися з іншими волонтерськими групами й благодійними фондами, знаходили транспорт, - розповів Любомир Чорній. - Власним  коштом давали рекламу в соцмережах... Важливо те, що за цей час жодна людина з команди не була мотивована фінансово. Усе - на волонтерських засадах».

Про допомогу Україні з Балкан поділився думками на своїй сторінці у Фейсбуці запорізький доброчинець Максим Кравчук: «Від початку повномасштабної війни косовари надають медичну допомогу Запорізькому військовому госпіталю, а також спільно з ЄС та США приєдналися до санкцій проти РФ! У мене виникло питання: чому Україна досі офіційно не визнала Республіку Косово? Може, час це виправити та підтримати міжнародних друзів України? Наш БФ «Покоління майбутнього» висловлює подяку БФ «Підтримка ініціатив розвитку (SDI)» з Косова, яку очолює пан Арвід Халл за допомогу Запоріжжю! Ми створили на алеї муралів новий 14-й стріт-арт «Kosovo stands with Ukraine» на підтримку Республіки Косово! Передаємо чергу Верховній Раді».

У розмові з журналісткою Ольгою Вакало я спитала думку запорізької колеги про роботу команди Максима Кравчука й почула, що краяни вдячні доброчинцям. А надто ті, для яких своєчасна міжнародна допомога - це шанс на життя і повернення після лікування до активної діяльності. 

Висновок зі спілкування з волонтерами в Приштині зробила такий: що більше друзів буде в України, то менше їх у ворога. 

Світ допомагає наближати перемогу Добра над злом, а в наш час уособленням зла став рашизм. І в боротьбі всього демократичного світу з цим московським лихом не остання роль належить людям небайдужим, волонтерам, справжнім благодійникам.

Людмила МЕХ, заслужений журналіст України, президент ВБФ «Журналістська ініціатива».

Приштина.

Фото Сергія ШЕВЧЕНКА й Роберта ФЕЙЗУЛАХУ.