Народні депутати пропонують на законодавчому рівні визначити такі поняття, як «українська національна ідентичність», «громадянська ідентичність», «військово-патріотичне виховання», «громадянсько-патріотичне виховання», «громадянська освіта» тощо. Для цього представники різних фракцій ще наприкінці минулого року зареєстрували в парламенті проект закону про основні засади держаної політики в сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності (№ 6341).
 
Існування та процвітання держави неможливе без загального усвідомлення українцями своєї ідентичності, що бере початок від ототожнення себе кожним громадянином з українським народом, йдеться в пояснювальній записці, яка супроводжує законопроект. Відчуття такої належності через мову, традиції, цінності безпосередньо позначається на житті кожної людини, наголошують парламентарії. Сукупність усіх індивідів, які пройшли таке самовизначення, є необхідним фундаментом для формування потужного громадянського суспільства, сильної нації та міцної держави.
 
Ще торік парламентарії наголошували на тому, що ці питання набувають особливого значення для сфери національної безпеки та оборони. Бо утвердження української національної та громадянської ідентичності як однієї з визначальних засад держави значно посилює її здатність протистояти внутрішнім і зовнішнім безпековим загрозам. Зауважувалося, що питанням утвердження громадянської ідентичності в різних сферах суспільного життя та на рівні різних соціальних інститутів приділяється недостатньо уваги. І значною мірою така ситуація зумовлена відсутністю належної нормативної основи. Ці питання лише фрагментарно окреслені законодавством України, кажуть народні депутати. А тому реалізація державної політики в зазначеній сфері потребує комплексного врегулювання на законодавчому рівні – визначити її мету, завдання, принципи та напрями, особливості  формування тощо. 
 
За роки незалежності питання утвердження української національної та громадянської ідентичності лише розрізнено та фрагментарно висвітлювалося у законодавстві, що врегульовує відносини в різних сферах суспільного життя, наголошують народні депутати. Законопроект, який вони ініціювали, має визначити законодавчі засади державної політики в сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, здійснення національно-патріотичного виховання та громадянської освіти, закласти основу для консолідованих та скоординованих дій усіх суб’єктів цього процесу – від окремого громадянина до Президента, створити умови для участі у ньому сил безпеки і оборони, українців з-за кордону  та міжнародних організацій.
 
Парламентарії пропонують удосконалити низку законів. Зокрема, розширити повноваження влади на місцях, доручивши виконувати державні й регіональні програми соціально- економічного та культурного розвитку, програми охорони довкілля, програми утвердження української національної та громадянської ідентичності. До функцій Збройних Сил та Міністерства оборони мають намір додати положення про заходи з військово-патріотичного виховання. Відповідними положеннями хочуть розширити також закони про освіту та про рекламу (в частині соціальної реклами), закони про закордонних українців та про вищу освіту. У такий спосіб парламентарії хочуть закріпити визначення державної політики в цій сфері, окреслити її стандарти, мету, завдання, пріоритети, принципи.
 
Законопроектом передбачалося також запровадження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування й реалізує державну політику в сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності. Та формування відповідних центрів і фахівців. Поданий як альтернативний проект змін № 6341-1 цих положень не містив і під час розгляду обидвох законопроектів на засіданні Комітету з питань молоді та спорту парламентарії запропонували прийняти за основу законопроект № 6341, але внести до нього деякі зміни технічного характеру, зокрема, пов’язані з вилученням визначень Національної комісії.
 
Тепер цей законопроект готовий до розгляду в сесійній залі. Його повністю опрацювали задовго до початку широкомасштабної агресії з боку росії. Утім, нині його актуальність лише зросла.