Цей фестиваль, завжди очікуваний, цього разу відбувався в особливих умовах — учасники, а це понад три десятки хорів і ансамблів та стільки само читців з багатьох областей України, а також окремі виконавці, які виїхали за кордон, не змогли прибути до міста над Тетеревом. А тому надіслали записи виконання пісень і віршів Івана Сльоти.

Прослуховування матеріалів змусило членів журі шукати критерії для оцінювання. Адже, знову-таки, через об’єктивні обставини записи були різної технічної якості, що ставило учасників у нерівні умови.

Знайшлося несподіване рішення — не оцінювати надіслані матеріали за критеріями конкурсного відбору, а залишити їх в Інтернеті як зразки виконавської інтерпретації, створивши своєрідну «Антологію виконання творів Івана Сльоти».

На думку більшості членів журі, таке рішення не тільки не суперечить ідеї фестивалю-конкурсу, який було започатковано з метою збереження спадщини видатного українського композитора, диригента, поета, педагога, а навпаки, має стати новим етапом вивчення та широкого розповсюдження його творчості.

Як будь-яка музика, пісні Івана Сльоти «А льон цвіте», «Ти мене замани», «Не згорає зоря, не згаса...» та багато інших оживають лише у виконанні. Тому зберегти зразки виконавського втілення пісенної спадщини колективами, які добре знають не лише музику композитора, а й його вимоги до звучання, манери співу, традицій акомпанементу, є надзвичайно важливим завданням.

Відтепер і музиканти-практики, і науковці зможуть звертатися до записів на створеному YouTube-каналі «Фестиваль-конкурс імені Івана Сльоти», щоб вивчити та зберегти традицію визначного пласта української пісенної культури, презентованого творчістю видатного житомирянина.

І ще одна несподіванка фестивалю: зазвичай із закінченням дійства закінчується й робота оргкомітету. А цього разу — навпаки: після завершення прослуховувань та обговорень має початися робота з упорядкування побаченого і почутого, адже усе зібране стане тепер надбанням для світу, а це значно вагоміше завдання, ніж просто проведення фестивалю.

Ірина КОПОТЬ, кандидат мистецтвознавства, директор народного музею Бориса Лятошинського.

Житомир.

На знімку: Іван Сльота.

Фото з відкритих джерел.