67-річна Валентина Михайлівна з Лисичанська (у центрі) знайшла прихисток у Полтаві.

За цих умов представники влади спільно з громадськими організаціями допомагають внутрішньо переміщеним особам і надають їм усіляку підтримку, аби полегшити становище людей, які через війну втратили все...

Посилки від доброчинців надійшли через «Укрпошту»

407 посилок із гуманітарною допомогою надіслали через «Укрпошту» переселенцям-землякам працівники Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації. Ця підтримка, призначена вимушеним переселенцям, які не змогли оселитись у місцях компактного проживання ВПО, стала лише часткою усіх проектів, спрямованих на соціальний захист людей, постраждалих від російського збройного вторгнення.

Керівник Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації Микола Ханатов, розповідаючи про втілювані на захист переселенців ініціативи, зазначив: «Наші штаби у Новомосковську та Бахмуті продовжують надавати гуманітарну допомогу евакуйованим з Луганщини людям, які опинилися у скруті. Серед переселенців-луганчан, забезпечуваних такою підтримкою, є і жителі Попаснянської громади. Упродовж тижня у Новомосковську переселенцям видано 1190 харчових наборів, у Бахмуті — 430. Ну, а тим 407 землякам, хто не в змозі отримати допомогу в цих двох містах, гуманітарку надіслали посилками, через «Укрпошту».

За словами Миколи Ханатова, представники влади і доброчинці також забезпечили надання гуманітарної допомоги 321 мешканцю, які оселились у Васильківці та у Синельниковому Дніпропетровської області.

Не залишили переселенця на самоті з бідою

Проблемними питаннями вимушених переселенців опікуються і представники Гуманітарної місії «Проліска»... Важко сказати, як склалася б подальша доля 55-річного вимушеного переселенця Сергія Олександровича, коли б не надана чоловікові рятівна підтримка саме волонтерами «Проліски».

Сергій Олександрович виїхав із окупованого російськими терористами Шахтарська ще 2014 року. Через активні бойові дії чоловік був вимушений полишити своє житло. Згодом він опинився в Дніпрі, де зміг працевлаштуватися та якось підтримувати своє життя.

Звернутися по допомогу доброчинців чоловіка змусила біда — про неї пан Сергій і розповів, зателефонувавши цьогоріч на гарячу лінію Гуманітарного центру «Проліска-Дніпро», який працює за підтримки UNHCR Ukraine — Aгентство ООН у справах біженців в Україні.

У 2021 році дався взнаки перенесений чоловіком стрес. Сергій Олександрович тяжко захворів, і йому була встановлена група інвалідності. Через погіршення здоров’я він втратив свою роботу й опинився практично без засобів до існування. Усі його родичі залишилися на непідконтрольній території. Нині чоловік мешкає у Дніпрі в тимчасовому прихистку й перебуває у повному розпачі. До того ж, його здоров’я продовжує погіршуватися, й знадобилось нове медичне обстеження та лікування.

55-річний переселець із Шахтарська Сергій Олександрович (перший ліворуч) під час відвідання Гуманітарного центру «Проліска» у Дніпрі.

Працівники Гуманітарної місії «Проліска» виїхали до місця проживання чоловіка, визначили рівень його забезпеченості, що виявився насправді вкрай низьким, та дізнались про нагальні потреби у допомозі.

Психолог місії «Проліска» провів із Сергієм зустріч, під час якої передусім підтримав зневірену людину морально.

Співробітники Гуманітарного центру «Проліска» у Дніпрі забезпечили чоловіка продуктовим набором та засобами гігієни від благодійників. Сергію Олександровичу допомогли оформити грошову допомогу від міжнародних організацій через електронний портал послуг Е-Допомога, його проконсультували з питань роботи Гуманітарного центру «Проліска-Дніпро» та Гуманітарної місії «Проліска».

Розчулений турботою не знайомих йому досі людей, пан Сергій промовив: «Від щирого серця дякую за допомогу, своєчасну і таку необхідну. Нехай повернеться вам добро здоров’ям, благополуччям, щедрими руками, що допомагають у потрібну годину».

Людині у стані стресу треба дати змогу виговоритися

Співробітники Гуманітарної місії «Проліска» допомогли також 67-річній Валентині Михайлівні з Лисичанська.

Суботній ранок працівників Гуманітарного центру «Проліска-Полтава» розпочався з телефонного дзвінка. Жіночий голос по той бік лінії у розпачі благав: «Проліска»? Допоможіть! Мене звати Олена — переселенка з центру для ВПО. У нас патова ситуація: наша тьотя, 67 років, дивом вибралася із Лисичанська. Її, разом із десятком інших людей, вивезли у «капсулі» — броньованій машині. Людей везли у бронежилетах. Спочатку рушили до Краматорська, потім на Покровськ, зараз вона дорогою на Полтаву, за кілька годин прибуде. Четверту добу майже без сну, жінка у відчаї. У неї близьких рідних уже немає — перед війною померли і чоловік, і син з донькою. На гарячій лінії відповіли, що вже не розселяють. І порадили самостійно шукати ріелторів і квартиру... Але це — нереально, бо у нас на такий варіант точно немає коштів... Будь ласка, допоможіть, у нас, окрім вас, більше нікого в Полтаві немає!».

Співробітники Гуманітарного центру «Проліска-Полтава», який працює за підтримки Aгентства ООН у справах біженців в Україні, одразу почали пошук рішення. До поселення літньої жінки (до того ж, у вихідний день) і вирішення хоча б частини її нагальних проблем долучився перший заступник міського голови Полтави Валерій Пархоменко. Так, завдяки спільній турботі Валентина Михайлівна змогла без проблем влаштуватись на новому місці й у зручних умовах зустрітись зі своїми родичами, які на неї вже чекали. З жінкою співпрацює психолог гуманітарного центру, завдяки чому вона досить скоро подолала спричинений переїздом стрес.

Фахівці зазначають, що у подібних ситуаціях людині, особливо літній, буває важливо насамперед виговоритися, розповісти комусь про пережите, і таких чуйних співрозмовників Валентина Михайлівна по прибутті в Полтаву одразу зустріла.

Надання допомоги триває!

Фото Гуманітарної місії «Проліска».