Гліб під час виконання бойового завдання.
Тоді воїн 81-ї окремої аеромобільної бригади ЗС України "посадив" два новітні російські літаки.
Гліб з дитинства мріяв служити у десанті. До здійснення своєї мрії крокував наполегливо - закінчив Луганський кадетський корпус і вступив до військового університету.
Згодом, прагнучи скоріше перейти від сухої теорії до військової практики, Гліб уклав контракт з 53-ю окремою механізованою бригадою імені князя Володимира Мономаха. А за півроку перейшов до 81-ї окремої аеромобільної бригади.
Початок повномасштабного російського вторгнення застав Гліба у Краматорську. Той масований ракетний обстріл ворогом місцевого летовища трапився 24 лютого 2022 року о п'ятій ранку, коли Гліб перебував на бойовому чергуванні у своїй частині. Цього дня десантники одразу вирушили на попередньо окреслені ділянки фронту. Гліб разом з трьома бійцями дісталися району перетину адміністративних меж Луганської, Донецької та Харківської областей.
Згодом Гліб та його побратими тримали фронт на Горлівському напрямку. Там вони розгорнули справжнє полювання на асів російської авіації, які безкарно бомбили мирні українські міста. Тут-то сєвєродончанин і пересвідчився, що навіть зі старою радянською "Іглою" в руках йому під силу "причорноземити" надсучасний Су-34 "другої армії світу".
Згадуючи свою першу перемогу в бою, Гліб розповідає: "Зробивши постріл, я не був упевнений, що влучу. Та після того, як побачив вибух у небі й займання обох двигунів "сушки", зрозумів, що він таки долітався!".
Разом з першим бойовим успіхом прийшла біль від першої воєнної втрати. Коли дізнався, що в бою загинув кадетський товариш лейтенант Дмитро Калінін, Гліб пообіцяв бійцям загону, що помститься за полеглого побратима. Наступного ранку десантники, озброєні ПЗРК Stinger, вирушили на "полювання" за ще одним Су-34. Одиночна повітряна ціль рухалась з боку Сватового, і коли літак був у зоні ураження, по ньому було зроблено пуск. Збитого рашистського льотчика, котрий встиг катапультуватися, знайшли та взяли у полон бійці прикордонного загону поблизу Лисичанська. Ну, а групі десантників, до якої входив Гліб, після вдалої "роботи" довелося ще рятуватись від переслідування ворожої авіації та відходити на безпечну відстань.
Гліб і сам брав участь у пошуку пілота іншої збитої ворожої "сушки", яку підрозділ колег з ППО "вполював" із зенітно-ракетного комплексу "Бук". Найновітніший Су-35 вартістю 50 млн доларів США "приземлився" за п'ять кілометрів від розташування українських десантників.
Бійці стрімголов побігли до місця падіння. Та російський пілот встиг катапультуватися й переховувався. Місцевий житель, який підійшов до підрозділу, вказав на напрямок руху втікача. "Визволителя" вже зустрічали пострілами місцеві мисливці, а він відстрілювався від "вдячного народу".
"Саме тоді я і зрозумів, що таке народна війна, - розповідає Гліб. - Із будинків вискакували дітлахи з гілляками, а у одного я помітив монтировку. Усі кричали: "Де він?" та бігли на звук пострілів, а нашим завданням було знайти ворога раніше за місцевих, аби уникнути самосуду".
Пілота врешті-решт знайшли у гущавині просіки, коли приїхала підмога й почали прочісувати місцевість. Під час швидкого допиту той розповів, що мав 45 бойових вильотів у Сирії та 16 в Україні. Випущені ним бомби вже падали на мирних жителів Київщини, Волновахи та Харкова. Ворожий стерв'ятник не приховував свого подиву від того, що Україна має свою систему ППО, адже кремлівська пропаганда стверджувала протилежне.
Глібу довелося повоювати з рашистами й за рідний для нього Сєвєродонецьк. А ще воїн-луганчанин брав участь в евакуації цивільних із села. Вдячна за його роботу сім'я переселенців з Богородичного збирає допомогу на підтримку підрозділу ЗСУ.
В одному з евакуаційних відряджень бронеавтомобіль, в якому перебував Гліб, потрапив у засідку ворожої ДРГ. Воїн залишився живим, але переніс сильну контузію, часткову втрату слуху, погіршення зору. Далі були госпіталі й реабілітація у Краматорську, Дніпрі, Львові та Ужгороді.
Гліб не полишає своєї мети й готується завершити навчання у військовому університеті. Разом зі своєю дружиною, з якою побралися під час війни, вони мріють про дитину. "Але тільки після Перемоги", - зауважує герой російсько-української війни.
"Це вам за Сєвєр!" - бойове гасло воїна-захисника.
Фото Луганської ОВА.
